РІШЕННЯ
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 9901/549/19
адміністративне провадження № П/9901/549/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючий суддя: Яковенко М.М. (суддя-доповідач)
суддів: Данилевич Н. А., Дашутіна І. В., Шевцової Н. В., Шишова О. О.
секретар судового засідання: Бугаєнко Н. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник відповідача - Цуцкірідзе І. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Апеляційний суд Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа - апеляційний суд Дніпропетровської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 (далі - Рішення) "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України";
- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя в питанні здійснення процедур дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_1, пов`язаних з попереднім вивченням та перевіркою відомостей щодо наявності в його діях в березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку на посаді судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим, яка була допущена Вищою радою правосуддя з 28 листопада 2018 року;
- зобов`язати Вищу раду правосуддя вчинити дії щодо здійснення стосовно судді ОСОБА_1 процедур дисциплінарного провадження у вигляді попереднього вивчення та перевірки відомостей щодо наявності в його діях в березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку на посаді судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим з урахуванням вимог ч. 11 ст. 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про вищу раду правосуддя".
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що спірне рішення Вищої ради правосуддя прийняте у поза процедурний спосіб, за відсутністю належних правових підстав для його прийняття, а також із застосуванням прямої фальсифікації підстави позбавлення позивача статусу судді.
Зокрема, позивач зазначив, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог Закону України "Про вищу раду правосуддя", оскільки відповідачем не розглядалося відповідного подання Дисциплінарної палати про звільнення позивача з посади судді, що прямо передбачено положеннями зазначеного закону.
Вказує, що на підставі рішення Вищої ради юстиції від 04 серпня 2016 року № 1926/0/15-16 "Про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області за порушення присяги", постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1621-VІІІ ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв`язку порушенням присяги. Зазначена постанова Верховної Ради України визнана протиправною та скасована, відповідно до рішення Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 800/580/16.
У подальшому, Вищою радою правосуддя відповідно до абзацу другого п. 14 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" розглянуто питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України та прийнято спірне рішення. Однак, обставини за яких відбувалось притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та положення законодавства дають підстави для висновку, що зазначені норми підлягають застосуванню за умов не прийняття Верховною Радою України рішення за поданням Вищої ради юстиції про звільнення.
Позивач наголошує на відсутності правових підстав для його звільнення на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції без додержання процедур дисциплінарного провадження щодо суддів, визначених главами 4 - 6 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", оскільки розгляд подання мав здійснюватися за загальною процедурою, а не за спрощеною.
Крім цього, позивач зазначив, що на момент прийняття спірного рішення про його звільнення з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області, він не обіймав цієї посади, оскільки звільнений наказом голови цього суду від 10 жовтня 2016 року № 235/к на виконання Постанови Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1621-VІІІ та його не було поновлено на відповідній посаді після прийняття рішення Верховним Судом від 28 листопада 2018 року у справі № 800/580/16.
Позивач наголошує, що події які мали місце у березні 2014 року, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та які були висвітлені та набули широкого розголосу в Україні в негативному аспекті для позивача, у повній мірі не відповідали дійсності. Відповідач за таких обставин, повинен був на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" розпочати через свій орган - Дисциплінарну палату - дисциплінарне провадження після прийняття рішення Верховним Судом у справі № 800/580/16, що свідчить про бездіяльність відповідача.
Крім цього, позивач зазначив, що під час проведення засідання Вищої ради правосуддя 19 вересня 2019 року він перебував на лікарняному, про що було повідомлено відповідача представником, який просив відкласти розгляд питання зазначеного питання, чого не було зроблено. Відтак, зазначене позбавило можливості наводити доводи на свій захист, у тому числі щодо тлумачення висловлювань у березні 2014 року та їх спростування.
Акцентує увагу, що при оголошені на засіданні Вищої ради правосуддя 19 вересня 2019 року спірного рішення, були наведені інші підстави звільнення, а саме пп. 4 п. 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, як такий, що не пройшов оцінювання.
3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. (суддя-доповідач), Бевзенко В. М., Данилевич Н. А., Шевцова Н. В., Шишов О. О.
4. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним адміністративним позовом; залучено до участі у справі третю особу - апеляційний суд Дніпропетровської області; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін; установлено строк для подання заяв по суті справи.
5. 08 листопада 2019 року до Верховного Суду від Вищої ради правосуддя надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві відповідач зазначив, що спірне рішення містить посилання на визначені законом підстави його прийняття, а також мотиви, якими керувалася Вища рада правосуддя, відтак воно прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
До відзиву надані засвідчені копії матеріалів, які слугували підставою для прийняття рішення від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 (т. 1, а. с. 31 - 232).
6. У відповідь на відзив, ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких наполягав на допущених відповідачем порушеннях вимог законодавства щодо недодержання належної процедури притягнення до відповідальності та безпідставності звільнення позивача з посади судді.
Зазначив, що висновок відповідача у відзиві на позов про те, що він відновив процедуру звільнення після скасування постанови Верховної Ради України на підставі рішення Вищої ради юстиції від 04 серпня 2016 року завершення якої належить до Вищої ради правосуддя також носить неправомірний характер, оскільки законодавство не передбачає використання рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 червня 2016 року № 1195/дп-16 та Вищої ради юстиції від 04 серпня 2016 року № 1926/0/15-16, ухвалених в межах процедури звільнення позивача на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України (т. 2, а. с. 56 - 57).
7. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1171/0/78-20 від 08 липня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з тривалою відпусткою судді Бевзенка В. М., який входить до складу колегії суддів. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. (суддя-доповідач), Данилевич Н. А., Дашутін І. В., Шевцова Н. В., Шишов О. О.
8. У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
9. Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
10. Представник третьої особи в судове засідання жодного разу не з`явився, надсилав клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника.
11. Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.
12. З червня 2001 року по серпень 2009 року ОСОБА_1 працював суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, з серпня 2009 року по січень 2011 року - суддею Васильківського районного суду м. Дніпропетровська, з січня по грудень 2011 року - суддею апеляційного суду м. Києва, з грудня 2011 року по липень 2014 року - суддею апеляційного суду Автономної Республіки Крим, а з липня 2014 року - суддею апеляційного суду Дніпропетровської області.
Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2006 року № 471-V ОСОБА_1 обраний суддею безстроково.
Рішенням Вищої ради юстиції від 22 грудня 2011 року ОСОБА_1 призначений на посаду голови апеляційного суду Автономної Республіки Крим строком на 5 років до 21 грудня 2016 року включно.
Відповідно до Указу Президента України "Про переведення суддів" від 19 липня 2014 року № 605/2014 було переведено суддів, обраних безстроково, зокрема, апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 на роботу на посаду судді апеляційного суду Дніпропетровської області.
Рішенням Вищої ради юстиції від 04 серпня 2016 року № 1926/0/15-16 вирішено внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області за порушення присяги.
У зазначеному рішенні зазначено, що 04 серпня 2016 року Вища рада юстиції, розглянувши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 червня 2016 року № 1195/дп-16 про направлення рекомендації для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України, матеріали перевірки і висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, ухвалила рішення № 1926/0/15-16 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області за порушення присяги.
Підставою для відкриття дисциплінарної справи та прийняття рішення ВККС України від 02 червня 2016 року стосовно судді ОСОБА_1 стали звернення шеф-редактора програми "Люстратор 7.62" телеканалу 2+2 ОСОБА_2, Дніпропетровської обласної організації політичної партії "Демократичний альянс".
У зазначених зверненнях заявники стверджували про порушення суддею ОСОБА_1 присяги судді та посилалися на розміщені у мережі Інтернет звернення голови апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 із закликами щодо набуття суддями громадянства Російської Федерації, а також відеоролики з інтерв`ю судді ОСОБА_1, в яких йшлося щодо здійснення судочинства згідно із законодавством Російської Федерації та організацію вивчення суддями російського законодавства.
Вищою радою юстиції 07 вересня 2016 року за вх. № 99/0/12-16 до Верховної Ради України направлено подання про звільнення судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги.
Постановою Верховної Ради України "Про звільнення судді" від 29 вересня 2016 року № 1621-VIII звільнено ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у зв`язку з порушенням присяги судді.
Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 800/580/16 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1621-VIIІ "Про звільнення судді".
08 лютого 2019 року за вихідним номером № 04-29/04-314 Верховною Радою України до Вищої ради правосуддя скеровано подання Вищої ради юстиції від 07 вересня 2016 року № 99/0/12-16 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області.
19 вересня 2019 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 2512/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
Вказані обставини не є спірними між сторонами.
13. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, досліджуючи процедуру розгляду, ухвалення та прийняття оскаржуваного рішення Суд дійшов наступних висновків.
14. Пунктом 1 ч. 1 ст. 131 Конституції України (у редакції, яка діяла до 30 вересня 2016 року) було передбачено, що в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить, зокрема, внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.
15. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України (у зазначеній редакції) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення ним присяги.
16. Згідно ч. 1 ст. 128 Конституції України (у зазначеній редакції) було передбачено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України, а всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково.
17. Порядок звільнення судді з посади на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
18. Згідно ст. 111 цього Закону Суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п`ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
19. Після набрання 30 вересня 2016 року чинності законами України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" встановлено новий порядок та підстави звільнення суддів з посад.
20. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 131 Конституції України (у редакції, чинній після 30 вересня 2016 року) ухвалення рішення про звільнення судді з посади належить до повноважень Вищої ради правосуддя.
21. Відповідно до ч. 2 ст. 112 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII (у редакції, чинній після 30 вересня 2016 року) рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".