ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 820/1604/17
адміністративне провадження № К/9901/17883/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (суддя Заічко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (колегія суддів: Курило Л.В., Присяжнюк О.В., Бартош Н.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС БУД" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АМС БУД" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача від 04.04.2017 № 20-01-4402/0517-0254 щодо порушень ТОВ "АМС БУД" у розмірі 1344000,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішеннях суду, не відповідають обставинам справи. Вказує, що позивачем не були належним чином оформлені працівники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які зазначені у висновку експертизи №32349901-01.2-10-0133.16 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, стосовно виконання робіт підвищеної небезпеки. Крім того вказує на звільнення органів Держпраці від сплати судового збору, а тому судами протиправно стягнуто судові витрати.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити без змін.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що в період з 13.03.2017 по 17.03.2017 Головним Управлінням Держпраці у Харківській області проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС БУД" додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт № 20-01-4202/0517, відповідно до якого перевіркою, зокрема, встановлено, що в порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України документально не підтверджено факт укладення позивачем трудових договорів в письмовій формі з 14 працівниками, зазначеними у висновку експертизи №32349901-01.2-10-0133.16 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, стосовно виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
17.03.2017 головним державним інспектором Головного управлінням Держпраці у Харківській області видано припис № 20-01-4402/0517-0578 про усунення порушень, яким у строк до 17.04.2017 р. зобов`язано ТОВ "АМС БУД" письмово інформувати про виконання вимог припису.
На підставі акту перевірки № 20-01-4202/0517 від 17.03.2017 заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області 04.04.2017 р. винесено постанову про накладення штрафу № 20-01-4402/0517-0254, відповідно до якої за порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України на ТОВ "АМС БУД" на підставі ст. 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 1344000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження фактичного допуску працівників до роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "АМС БУД", що виключає відповідальність позивача за статтею абз. 1, 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.