ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 580/3779/19
адміністративне провадження № К/9901/18179/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Мороз Л.Л., Стеценко С.Г.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року (суддя Гаврилюк В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (колегія у складі суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І.)
у справі № 580/3779/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 27.11.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
2. Позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-4092/14-19-СГ від 30.09.2019 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0583) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області затвердити проект землеустрою щодо відведення та надання у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0583) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2020, залишеним без змін Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-4092/14-19-СГ від 30.09.2019 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2, га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0583) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області;
- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вх. № 12587/0/5-16-СГ від 07.07.2016 та вирішити питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га, кадастровий номер 7124981000:01:006:0583, для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. 24.07.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Просить скасувати судові рішення та прийняти нове про задоволення позову повністю.
5. 07.09.2020 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 03.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаської області площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства. До заяви було додано: копію документа, що посвідчує особу (паспорт); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; викопіювання з карти із зазначенням земельної ділянки.
7. У встановлений ст. 118 ЗК України строк відповідач не прийняв жодного рішення за результатом розгляду клопотання. Тому ОСОБА_1 скористався правом на замовлення такого проекту самостійно та повідомив про це Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
8. Висновком №8-28-0.5-772/15-16 від 03.02.2016 Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області відмовило у погодженні проекту землеустрою, посилаючись на відсутність рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
9. За результатами повторного звернення ОСОБА_1, Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області висновком від 02.03.2016 №70/41-16 погодило проекту землеустрою.
10. У висновку №467-16 від 21.04.2016, складеному за результатами проведення державної експертизи землевпорядної документації, зазначено, що представлений проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та діючим нормативно-методичним документам, встановленим нормам і правилам та оцінюється позитивно. При цьому, в зауваженнях до проекту зазначено про необхідність врахування рішення Білозірської сільської ради №3-19/VІІ від 26.11.2015 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою при прийнятті рішення про затвердження проекту.
11. На підставі зазначеного проекту землеустрою, 17.06.2016 Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області внесло до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку, присвоївши кадастровий номер 7124981000:01:006:0583, форма власності - приватна.
12. 07.07.2016 ОСОБА_1 звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою, додавши проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру.
13. Листом від 25.07.2016 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою, посилаючись на рішення Білозірської сільської ради №3-19/VІІ від 26.11.2015, а також на рішення уповноваженого органу про надання дозволу на його розробку.
14. Зазначену відмову ОСОБА_1 оскаржував в судовому порядку (справа №823/1103/16). Постановою Верховного Суду від 03.07.2019 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову: визнано протиправною бездіяльність у вирішенні заяви ОСОБА_1 від 07.07.2016 про затвердження проекту землеустрою та зобов`язано повторно розглянути заяву і вирішити питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 7124981000:01:006:0583.
15. На виконання постанови Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 823/1103/16, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ № 23-4092/14-19-СГ від 30.09.2019 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 71249870000:01:006:0583) для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Білозірської сільської Черкаського району Черкаської області. Підставою відмови стало те, що розпорядження даною земельною ділянкою не відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оскільки відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру бажана до виділення земельна ділянка перебуває в приватній власності.
16. В листопаді 2019 року ОСОБА_1 оскаржив зазначений наказ і він є предметом цього спору.
17. Згодом, Головне управління встановило, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 помилково зареєстрована в Державному земельному кадастрі, як така, що перебуває у приватній власності, хоча ним не приймалось рішення щодо передачі зазначеної земельної ділянки у приватну власність. Земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 помилково не була передана Білозірській сільській об`єднаній територіальній громаді.
18. З метою усунення даного порушення, наказом від 28.11.2019 №23-5507/14-19-СГ Головне управління передало Білозірській сільській раді у комунальну власність земельну ділянку площею 2,0000 га, на підставі акту приймання - передачі.
19. Згідно з інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 на підставі рішення Білозірської сільської ради 27.04.2020 була передана у приватну власність ОСОБА_2, а 04.06.2020 внесено запис реєстрацію права оренди на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_3, що зареєстровано на підставі договору оренди від 03.06.2020.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
20. Позивач вимоги обґрунтовував тим, що Держгеокадастр протиправно не затвердив проект землеустрою з підстав перебування даної ділянки у приватній власності. Позивач вважає, що рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність будь-якій особі не приймалось. Натомість, внесення в 2016 році до Державного земельного кадастру відомостей про форму власності цієї ділянки як приватної власності, відбулось саме на підставі проекту землеустрою, поданого ОСОБА_1 . Зазначені обставини свідчать, що земельна ділянка могла бути передана лише у власність ОСОБА_1 .
21. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що немає повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки земельну ділянку було передано із земель державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну власність Білозірській сільській раді. Ділянку передано у комунальну власність на виконання розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р, яким Держгеокадастр зобов`язано забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України.
Таким чином, доводи позивача, що саме йому Держгеокадастр має передати у власність земельну ділянку, є помилковими.
22. Крім того відповідач наполягав на тому, що спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства, оскільки у інших осіб вже виникли речові права на ту саму земельну ділянку, які належно зареєстровані.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Задовольняючи позов частково, суди дійшли висновку, що Головне управління не надало жодного доказу того, що на момент прийняття оскаржуваного наказу від 30.09.2019 земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність перебувала у приватній власності. Разом з тим, наказ від 28.11.2019 про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, був також прийнятий після оскаржуваного наказу від 30.09.2019. Тобто, на час вирішення питання про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, цих підстав не було. Отже, наказ від 30.09.2019 про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність є протиправним та має бути скасований, а вирішення цього питання належить до компетенції відповідача.
24. Також відсутні докази переходу права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 до Білозірської сільської ради, а згідно з відомостями з Публічної кадастрової карти України станом на час прийняття судового рішення у графі тип власності вказаної земельної ділянки зазначено "не визначено".
25. Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд не бере до уваги, оскільки питання підсудності вирішувалося суддею під час відкриття провадження у справі.
26. У той же час, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що на час апеляційного розгляду, згідно з відомостями з Публічної кадастрової карти України про земельну ділянку з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 форма власності - приватна; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 06.05.2020; орган, що здійснив державну реєстрацію права - Виконавчий комітет Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області; також внесено запис про реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, дата реєстрації- 04.06.2020. Оскільки встановлено наявність існуючого речового права на спірну земельну ділянку у третьої особи, а дії/бездіяльність та рішення відповідача, або іншого органу, у кінцевому результаті, спричинили виникнення речового права на цю земельну ділянку, у такому випадку, породжується цивільно-правовий спір.