ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/282/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Міщенка І. С., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
прокурора - Костюк О. В.,
позивача - не з`явилися,
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - Налапко М. М. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі
за позовом Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації
до 1) Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр"
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки площею 28,8229 га.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Керівник Коростишівської місцевої прокуратури в Житомирській області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (далі - ОДА) звернувся в Господарський суд Житомирської області з позовом до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - РДА) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" (далі - ТОВ "Новогородецький кар`єр") про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.02.2004, укладеного між РДА та ТОВ "Новогородецький кар`єр" (далі - договір оренди землі); зобов`язання ТОВ "Новогородецький кар`єр" повернути ОДА земельні ділянки з кадастровими номерами: № 1822581700:04:001:0001, № 1822581700:04:001:0001, № 1822581700:04:001:0003, № 1822581700:04:001:0004 загальною площею 28,8229 га.
2. Підставами для представництва інтересів ОДА та звернення до суду із позовом у цій справі прокурор зазначає те, що ОДА є належним позивачем у цій справі, а порушення інтересів держави полягають у перевищенні владних повноважень РДА при розпорядженні спірною земельною ділянкою промисловості, яка розташована поза межами населеного пункту, оскільки розпорядником цих земель є ОДА. При цьому, ОДА на захист порушених прав до суду не зверталася, а тому саме у прокурора виникло право на звернення до суду у зв`язку із бездіяльністю зазначеного органу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.08.2019 у справі № 906/282/19, позов прокурора залишено без розгляду на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 185, пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, у редакції, чинній до 08.02.2020 (далі - ГПК України).
4. Залишаючи позов прокурора без розгляду, місцевий господарський суд, виходив із того, що прокурором в обґрунтування представництва зазначено лише те, що ОДА, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, допущена активна бездіяльність, оскільки не вжито заходів для усунення порушення законодавства відповідачами. Водночас, як зазначає місцевий господарський суд, прокурором не подано, а судом не встановлено обставин, за яких можна було б достеменно встановити неналежне виконання своїх повноважень відповідними посадовими особами ОДА. Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. Судом підсумовано, що у такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону.
Також судом першої інстанції у своєму рішенні зазначено, що в порушення вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором не було дотримано процедури звернення з позовом у цій справі для захисту інтересів держави в особі ОДА.
Ураховуючи такі обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурор не підтвердив правових підстав для представництва, не дотримався передбаченої законом процедури звернення з позовом та, відповідно, не має процесуальної дієздатності на подання позову з вимогами про визнання недійсним спірного договору оренди землі.
5. Північно-західний апеляційний господарський постановою від 02.10.2019, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.08.2019 у справі № 906/282/19 скасував, направив справу № 906/282/19 до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду по суті.
6. Аргументуючи постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що докази на підтвердження повноважень представництва інтересів держави витребовувалися ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.04.2019 про залишення позовної заяви без руху та після їх подання досліджувалися судом першої інстанції (на предмет підставності звернення прокурора з цим позовом) з метою вирішення питання щодо відкриття провадження у справі та усунення недоліків позовної заяви прокурором. При цьому як вбачається з протоколів судового засідання та ухвал місцевого господарського суду сторони у справі надавали як усні пояснення так і письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а саме щодо підставності укладення спірного договору оренди землі та розпорядження земельними ділянками.
Відтак залишаючи позов без розгляду - саме зважаючи на не підтвердження правових підстав представництва, місцевий господарський суд суперечить своїй попередній позиції, наведеній в ухвалі від 15.04.2019, де судом чітко було зазначено про усунення прокурором недоліків та прийняття позовної заяви зважаючи на відповідність позовної заяви вимогам статті 162 ГПК України.
Саме тому, у разі відкриття провадження по справі (після усунення стороною недоліків, котрі суд самостійно зазначив в резолютивній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху) та здійснення її розгляду, заслуховування правової позиції сторін щодо предмету та підстав позовної заяви суд за результатами розгляду справи в разі встановлення відсутності порушеного права, на захист якого звернулася сторона із цим позовом мав би відмовити в задоволенні позовних вимог, а не виносити ухвалу про залишення позову без розгляду з огляду на не підтвердження прокурором правових підстав для представництва інтересів держави (адже зазначене розцінюється як не усунення недоліків прокурором).
Окрім того, колегія суддів апеляційного господарського суду акцентувала увагу, що стаття 53 ГПК України вимагає зазначати у позовній заяві докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог (на підтвердження обставин, якими обґрунтовані ці вимоги). При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві на виконання цієї статті обґрунтуванням Прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень Позивача, здійснювати у спосіб, який обрав Прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Ураховуючи наведене, апеляційний господарський суд зазначив, що якщо підставою для представництва інтересів держави Прокурор зазначив таку підставу як бездіяльність органу (уповноваженого здійснювати функції держави у даних правовідносинах) цей довід суд першої інстанції повинен перевірити незалежно від того, чи надав Прокурор докази на бездіяльність такого органу. При цьому, здійснення процедури перевірки підстав для представництва інтересів держави Прокурором, судом першої інстанції має здійснюватися до відкриття провадження по справі, із застосування такого правового механізму (у різі наявності сумнівів чи відсутності відповідних доказів) - залишення позову без руху з метою усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви (а не після відкриття провадження по справі).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та
7. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019, ТОВ "Новогородецький кар`єр" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, залишити в силі ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.08.2019 у справі № 906/282/19.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Скаржник посилаючись на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц (постанова від 26.06.2019) наголошує, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду із позовом, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Водночас у цьому разі, твердження суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд визнав наявними підстави для представництва прокурором інтересів ОДА, допустивши відкриття провадження у справі, на думку скаржника, не відповідають висновками викладеним Великою Палатою Верховного Суду, положенням статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу РДА зауважила, що вимоги касаційної скарги є безпідставними, надуманим, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню.
10. Прокуратура у відзиві на касаційну скаргу зауважує, що звернення прокурора з позовом у цій справі не порушує основоположних принципів судочинства, як "справедливий баланс" та "рівність сторін", та не наділяє будь-якими дискримінаційними повноваженнями або винятковими повноваженнями органи прокуратури у процесі, у порівнянні з іншими сторонами.
Позиція Верховного Суду
11. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
12. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
13. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14. Оскільки касаційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень ГПК України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
15. Як свідчать матеріали справи, обґрунтовуючи підстави подання позову, прокурор посилався на те, що у цьому разі порушення інтересів держави в особі ОДА полягає у перевищенні власних повноважень РДА під час укладення спірного договору, розпорядженні земельною ділянкою промисловості, розташованої поза межами населеного пункту, оскільки розпорядником цих земель є ОДА. Незаконне надання в оренду спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.
16. При цьому, звертаючись із цим позовом до суду, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ОДА та зазначив, що позивач не здійснює захисту інтересів держави у цьому разі, що має прояв у не зверненні ОДА з позовом до суду про захист прав держави. Крім цього, прокурор звернув увагу, що неналежне виконання ОДА своїх повноважень підтверджується листом ОДА від 18.03.2019.
17. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
18. Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
19. Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.