ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/3007/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
(головуючий суддя - Степанова Л.В.)
від 02.03.2020
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Таран С.В.; судді: Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.)
від 17.06.2020
у справі № 916/3007/19
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4
про визнання недійсними рішення загальних зборів,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явився;
відповідача - Шолар О.Ю.;
третьої особи 1 - не з`явився;
третьої особи 2 - не з`явився;
третьої особи 3 - Шолар О.Ю.;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Компанії "Співдружність" Товариства з обмеженою відповідальністю в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів Компанії "Співдружність" Товариства з обмеженою відповідальністю про збільшення розміру статутного капіталу до 32 500 000, 00 грн за рахунок особистих додаткових внесків учасників (засновників) Компанії "Співдружність" Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2, перерозподіл часток учасників (засновників) Компанії "Співдружність" Товариства з обмеженою відповідальністю, оформлені протоколом №09/04/18.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що надання одному із учасників товариства відповідача, а саме: ОСОБА_4, який володіє часткою, що має вирішальний вплив при прийнятті рішень на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність", права самостійно збільшувати статутний капітал товариства без врахування на засадах пропорційності часток інших учасників, що фактично призводить до їх зменшення, свідчить про невідповідність оспорюваних рішень загальних зборів приписам законодавства, принципам верховенства права та вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас позивач зауважує на передчасності прийняття рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність", оформлених протоколом №09/04/18 від 09.04.2018, з огляду на недотримання вимог законодавства та установчих документів щодо необхідності попереднього внесення у повному обсязі усіма учасниками товариства своїх вкладів у статутний капітал.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.03.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, у позові відмовлено повністю.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані недоведеністю позивачем факту порушення його корпоративних прав рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність", оформленим протоколом №09/04/18 від 09.04.2018.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 02.03.2020 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 11.09.2019 у справі № 916/2584/18, постанові Верховного суду України від 17.12.2014 у справі № 6-143цс14 - щодо належного повідомлення особи про проведення загальних зборів учасників товариства; у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 918/92/17 - щодо збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю; у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 926/2584/18 - щодо визнання недійсними рішень загальних зборів з мотивів недостатності голосів.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Згідно з пунктом 1.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність", затвердженого рішенням загальних зборів учасників (засновників) від 19.01.2018, оформленим протоколом №19/01/18 (далі - статут Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність"), товариство засновано на власності фізичних осіб і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до пунктів 1.1, 4.1-4.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" для створення товариства та забезпечення його діяльності учасники створюють за рахунок своїх внесків статутний капітал товариства у розмірі 7 500 000 грн. Статутний капітал товариства формується за рахунок внесків учасників. Учасниками товариства з відповідними внесками є: ОСОБА_1, частка якої у статутному капіталі товариства становить 1, 85%; ОСОБА_2, частка якої у статутному капіталі товариства становить 10%; ОСОБА_3, частка якої у статутному капіталі товариства становить 36,3%; ОСОБА_4, частка якого у статутному капіталі товариства становить 51,85%.
В силу пункту 4.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" в разі збільшення розміру статутного капіталу учасники можуть вносити до статутного капіталу товариства в оплату їх додаткових вкладів будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування ресурсами, будівлями, спорудами та інтелектуальною власністю, корпоративні права та грошові кошти в українській та іноземній валюті.
За умовами пункту 4.7 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" подальші можливі зміни у статутному капіталі товариства вносяться за рішенням загальних зборів відповідно до законодавства та статуту. При збільшенні або зменшенні статутного капіталу за рахунок особистих додаткових майнових або грошових внесків учасників (засновників) відбувається перерозподіл часток учасників (засновників) у статутному капіталі товариства.
Статутний капітал товариства може збільшуватися. Збільшення статутного капіталу можливо лише за умови остаточного внесення всіма учасниками своїх вкладів (пункт 4.13 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність").
Пунктом 5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" визначено, що обов`язками учасників товариства, зокрема, є додержання статуту товариства і виконання рішення загальних зборів та інших органів управління товариства, виконання своїх зобов`язань перед товариством, в тому числі і пов`язаних з майновою участю, а також внесення вкладів у розмірі, порядку та засобами, передбаченими статутом.
Згідно з пунктами 7.1, 7.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників, виконавчий орган та інші органи, передбачені статутом.
Відповідно до пунктів 7.4, 7.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" учасники утворюють вищий орган управління товариством - загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, зміна розміру статутного капіталу товариства.
В силу пунктів 7.8, 7.9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" загальні збори скликаються при виникненні необхідності, але не рідше двох разів на рік. Позачергові засідання загальних зборів скликаються виконавчим органом товариства, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, а також у випадках виникнення загрози значного скорочення статутного капіталу або неплатоспроможності. Засідання загальних зборів повинні бути скликані також на вимогу генерального директора товариства або голови ревізійної комісії.
За умовами пункту 7.11 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" про проведення засідання загальних зборів учасники повідомляються письмово (або іншим способом) не менше як за 30 днів до початку загальних зборів з повідомленням часу та місця його проведення, а також порядку денного. Учасникам в такому випадку надаються матеріали, щодо яких будуть розглядатися питання на загальних зборах.
Пунктом 7.17 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" передбачено, що питання, віднесене до компетенції загальних зборів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. Учасники товариства не можуть ухилятися від вирішення питань, передбачених цим статутом. Якщо учасник не може прийняти участь у засіданні загальних зборів, він повинен призначити свого представника та проінформувати про це голову загальних зборів.
Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність", оформленим протоколом №1/01/2016 від 31.03.2016, було вирішено збільшити розмір статутного капіталу товариства на 4 000 000 грн та затвердити його на рівні 4 500 000 грн за рахунок особистих додаткових внесків учасників пропорційно часткам учасників у статутному капіталі товариства у таких розмірах: особистий додатковий внесок ОСОБА_6 - 668 000 грн; особистий додатковий внесок ОСОБА_7 - 800 000 грн; особистий додатковий внесок ОСОБА_8 - 532 000 грн; особистий додатковий внесок ОСОБА_9 - 1 332 000 грн; особистий додатковий внесок ОСОБА_1 - 668 000 грн. Для здійснення даних особистих додаткових внесків учасників (засновників) товариства встановлено строк у 2 місяці.
Як встановили суди попередніх інстанцій та не заперечували учасники справи, зазначене рішення загальних зборів було виконане шляхом внесення додаткових внесків всіма учасниками товариства, окрім позивача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.07.2016 у справі № 916/1249/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників останнього, оформленого протоколом №1/01/2016 від 31.03.2016, відмовлено.
В подальшому, рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність", оформленим протоколом №14/03/2017 від 14.03.2017, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було фактично здійснено формування частини власної частки у статутному капіталі товариства у розмірі 668 000 грн, було вирішено здійснити фактичне формування статутного капіталу товариства за рахунок особистого додаткового грошового внеску учасника ОСОБА_6 у розмірі 668 000 грн. Крім того, даним рішенням загальних зборів Товариства передбачене збільшення розміру статутного капіталу товариства відповідача на 3 000 000 грн та затверджено його на рівні 7 500 000 грн за рахунок особистих додаткових внесків учасників (засновників) пропорційно часткам учасників (засновників) у статутному капіталі товариства у таких розмірах: особистий додатковий внесок учасника ОСОБА_6 - 1 036 500 грн; особистий додатковий внесок ОСОБА_7 - 600 000 грн; особистий додатковий внесок ОСОБА_8 - 219 000 грн; особистий додатковий внесок ОСОБА_9 - 1 089 000 грн; особистий додатковий внесок ОСОБА_1 - 55 500 грн, при цьому для здійснення особистих додаткових внесків було встановлено строк у 2 місяці.
Як встановили суди попередніх інстанцій та не заперечували учасники справи, зазначене рішення загальних зборів було виконане шляхом внесення додаткових внесків всіма учасниками товариства, окрім позивача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2017 у справі № 916/2241/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 та постановою Верховного Суду від 16.05.2018, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників останнього, оформленого протоколом №14/03/2017 від 14.03.2017, відмовлено.
Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність", оформленим протоколом №09/04/18 від 09.04.2018, вирішено, зокрема, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було фактично здійснено формування частини власної частки у статутному капіталі товариства у розмірі 55 000 грн, провести фактичне формування статутного капіталу товариства відповідача в розмірі 7 500 000 грн за рахунок особистого додаткового грошового внеску учасника ОСОБА_6 у сумі 55 000 грн, збільшивши при цьому власну частку останнього у статутному капіталі та, відповідно, зменшивши власну частку позивача. Водночас зазначеним рішенням з метою проведення реконструкції АЗС, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул.. Комарова, 3, збільшено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" на 25 000 000 грн та затверджено його на рівні 32 500 000 грн за рахунок особистого додаткового внеску учасника ОСОБА_6 в розмірі 22 500 000 грн і за рахунок особистого додаткового внеску учасника ОСОБА_2 в розмірі 2 500 000 грн, у зв`язку з чим затверджено наступний порядок розподілу часток учасників: ОСОБА_1 - 84 000 грн (0,26% частки у статутному капіталі товариства); ОСОБА_2 - 3 250 000 грн (10% частки у статутному капіталі товариства); ОСОБА_6 - 26 443 500 грн (81,36% частки у статутному капіталі товариства); ОСОБА_9 - 2 722 500 грн (8,38% частки у статутному капіталі товариства).
Відповідно до протоколу №09/04/18 від 09.04.2018 на зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" були присутні: ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (в особі представника ОСОБА_10 ).
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України.
Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
5.3. Так, скаржник зокрема посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 11.09.2019 у справі № 916/2584/18, у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-143цс14, а саме: щодо належного повідомлення особи про проведення загальних зборів учасників товариства.
Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.
Так, у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно з якою своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд першої інстанції обставин повідомлення учасника про проведення зборів не дослідив, хоч такі обставини є важливими для правильного вирішення спору, а суд апеляційної інстанції не виправив зазначеного порушення норм.
Разом з тим у даній справі суди попередніх інстанцій встановили, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про вжиття особою, яка скликала 09.04.2018 позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність", всіх розумних заходів для повідомлення позивача у порядку та у строки, визначені статутом товариства відповідача, про проведення цих загальних зборів, що підтверджується копіями описів вкладень у цінні листи №6507806012911 від 07.03.2018 та №6507805971346 від 07.03.2018, при цьому один з листів з відповідним повідомленням був направлений за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1, а другий - за відомою відповідачу адресою фактичного місця проживання позивача.
При цьому, як встановив суд апеляційної інстанції, наявна у матеріалах справи копія повідомлення про проведення 09.04.2018 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" містить відомості про час та місце проведення цих зборів, а також їх порядок денний.
Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано відхилив посилання скаржника на неврахування місцевим господарським судом викладеної в постанові від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 правової позиції Верховного Суду про те, що поштові накладні не є належними та допустимими доказами реального повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства, оскільки у цій справі відповідачем на підтвердження належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників (засновників) подано не поштові накладні, а описи вкладень у цінні листи, які надають суду можливість перевірити вміст відповідних поштових відправлень.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що учасниками у поданих ними до суду заявах по суті справи визнається, а тому в силу приписів частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування факт повідомлення повноважного представника ОСОБА_1 про проведення 09.04.2018 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" засобами телефонного зв`язку, що означає реальне персональне повідомлення учасника (засновника) юридичної особи про проведення загальних зборів.
Також суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що відповідно до протоколу №09/04/18 від 09.04.2018 на зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Співдружність" були присутні: ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (в особі представника ОСОБА_10 ).
Твердження ОСОБА_1 про обмеження можливості його підготовки до загальних зборів судом апеляційної інстанції відхилено, оскільки представник позивача, що був присутній на зборах 09.04.2018, з кожного питання порядку денного мав власну позицію, при цьому клопотань щодо перенесення винесених на розгляд питань у зв`язку з необхідністю надання йому часу для підготовки не заявляв.
Отже, правовідносини у справах № 923/876/16 та №916/2584/18, на які посилається скаржник та у справі, що переглядається, не є подібними, оскільки різняться за змістом правовідносин, що визначається обставинами кожної конкретної справи.
Посилання скаржника на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-143цс14 та від 02.09.2015 у справі № 6-813цс15, колегією суддів відхиляються, оскільки правовідносини в цих справах та у справі, що переглядається, не є подібними ні за предметами спору, ні за підставами позову, ні за змістом позовних вимог і встановлених судами фактичних обставин, а також має місце різне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Так, у постановах Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-143цс14 та від 02.09.2015 у справі № 6-813цс15 правовий висновок зроблений щодо застосування пункту 3.11. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 у правовідносинах щодо проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні.
5.3. Посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник також зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 918/92/17 - щодо збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.
Крім того, з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18 - щодо визнання недійсними рішень загальних зборів з мотивів недостатності голосів.
Проаналізувавши зазначені постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини в цих справах та справі, яка переглядається, є подібними за предметами та підставами позову, матеріально-правовим регулюванням та обставинами справи, встановленими господарськими судами, зокрема щодо прийняття рішення загальними зборами товариства про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів одного чи кількох учасників без врахування при цьому часток всіх інших часників товариства на засадах пропорційності.