Постанова
іменем України
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 127/17831/18
провадження № 51 - 493 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Вінницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020002203, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено кожному з них покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 30 травня 2018 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат та долі речових доказів.
Вінницький апеляційний суд скасував цей вирок місцевого суду та ухвалив новий вирок від 19 грудня 2019 року, яким засудив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України та призначив кожному з них покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Крім того, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення щодо зарахування у строк покарання засудженим строку попереднього ув`язнення, а також щодо процесуальних витрат та долі речових доказів, аналогічні рішенням місцевого суду.
Згідно з вироком апеляційного суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29 травня 2018 року близько 21:00 перебуваючи у належному ОСОБА_3 домоволодінні у АДРЕСА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_4, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого.
В ході нападу ОСОБА_1, перебуваючи позаду ОСОБА_4, ліктьовим суглобом правої руки схопив останнього за шию, шляхом ривка потягнув його на ліжко та утримував, стискаючи шию. Подолавши опір потерпілого, який сприйняв дії ОСОБА_1 як реальну загрозу здоров`ю та життю, висловлюючи словесні погрози фізичною розправою, а ОСОБА_2 усвідомлюючи, що ОСОБА_1 створено умови для безперешкодного заволодіння майном потерпілого, забрав належний останньому ноутбук вартістю 3757 грн, навушники та комп`ютерну мишку. Після чого ОСОБА_1 відпустив ОСОБА_4 та, погрожуючи фізичною розправою, змусив віддати гроші у сумі 14 грн.
Заволодівши майном та грошовими коштами потерпілого, засуджені покинули місце вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд, призначаючи засудженим покарання, всупереч вимогам ст. 65 КК України, не врахував повною мірою ступеня тяжкості злочину та дані про особи винних, і неправомірно застосував ст. 69 КК України, що потягло за собою невиправдану м`якість заходу примусу.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Шевченко О.О. просила задовольнити касаційну скаргу прокурора на викладених у ній підставах.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_5 і ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України та правильність кваліфікації їх дій у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.
Як зазначено в ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
У касаційній скарзі прокурор фактично порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).