Постанова
іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 512/4/18
провадження № 51-2157км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Мазура М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Кулаківського К.О.,
захисника Драчука Ю.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Тонкошкура І.В. на вирок Балтського районного суду Одеської області від 7 листопада 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017160410000349, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Балтський районний суд Одеської області вироком від 7 листопада 2018 року визнав винним і засудив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 9 листопада 2017 року близько 06:30, перебуваючи на території природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення "Савранський ліс" Слюсарівського лісництва, квартал № 58, виділ № 6 державного підприємства (далі - ДП) "Савранське лісове господарство" біля с. Полянецьке Савранського району Одеської області, з метою таємного викрадення чужого майна,
з корисливого мотиву, маючи вільний доступ до цієї території, порізав бензопилою марки "Мотор січ" чотири вітровальних дерева породи ясен на сортимент дерева
у кількості 65 штук та одне вітровальне дерево породи дуб на сортимент дерева
у кількості 21 штук, а загалом 86 штук сортименту дерева, що в перерахунку на метри складає 3,79 метра кубічні. Однак свого злочинного наміру ОСОБА_1 до кінця не довів, оскільки його дії були зупинені майстрами лісу ДП "Савранське лісове господарство". Діями засудженого зазначеному підприємству спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1660,02 грн.
Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 20 лютого 2020 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник Тонкошкур І.В. посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх доводів вказує, що судом не доведено винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Вважає, що дії його підзахисного необхідно кваліфікувати за ст. 246 КК, оскільки відділення вітровального дерева від його кореневої системи є незаконною порубкою лісу. Стверджує також про відсутність можливості відтворення звукозапису судових засідань у суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги
і вважав, що постановлені у кримінальному провадженні судові рішення
є законними та обґрунтованими.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Драчук Ю.П. підтримали подану касаційну скаргу і просили її задовольнити.
Мотиви Суду
Ухвала апеляційного суду - це рішення стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, яке повинно відповідати вимогам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 вказаного Кодексу, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді оспорюваного вироку, справедливому, із додержанням усіх приписів чинного законодавства, вирішенні поданих апеляційних скарг.
З огляду на зазначене та положення статей 404, 419 КПК при перегляді вироку апеляційний суд зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати: чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження; чи було у передбаченому цим Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення; чи було їх оцінено місцевим судом із додержанням правил
ст. 94 КПК і відповідно до тих доказів; чи правильно було застосовано
закон України про кримінальну відповідальність. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути наведено підстави, на яких її визнано необґрунтованою. Тобто у цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними обставинами та доказами, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 409 КПК суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів з урахуванням особливостей, передбачених
ст. 404 КПК.
Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.