Постанова
Іменем України
05 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 522/10305/18
провадження № 61-22196св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство Міністерства оборони України "Південьвійськбуд",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 листопада 2018 року у складі судді Абухіна Р. Д. та постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом додержавного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" (далі - ДП МОУ "Південьвійськбуд") про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що наказом від 15 січня 2016 року № 2 позивач прийнятий на посаду помічника директора з виробничих питань ДП МОУ "Південьвійськбуд", згодом на підставі наказу від 29 вересня 2016 року № 47 переведений на посаду директора з основних фондів.
Наказом Міністерства оборони України від 12 січня 2018 року № 13 "Про ліквідацію державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" припинено юридичну особу шляхом її ліквідації, призначено ліквідаційну комісію у складі голови - ОСОБА_2 , членів комісії: менеджера по роботі з підприємствами концерну "Військессетменеджмент" ОСОБА_3 та заступника директора ДП МОУ "Південьвійськбуд" ОСОБА_1 .
Наказом голови ліквідаційної комісії ДП МОУ "Південьвійськбуд" від 14 травня 2018 року № 17-о/с позивача звільнено з роботи на підставі частини першої статті 40 КЗпП України, чим змінено склад ліквідаційної комісії та припинено її діяльність.
Позивач вважає, що наказ про його звільнення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки внаслідок його звільнення було змінено склад ліквідаційної комісії, що фактично спричинило припинення її роботи та такі дії не входять до повноважень голови ліквідаційної комісії, а отже є перевищенням повноважень.
Просив суд скасувати наказ ДП МОУ "Південьвійськбуд" від 14 травня 2018 року № 17-о/с у частині, що стосується ОСОБА_1 та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 38 510,80 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, у позові відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що ДП МОУ "Південьвійськбуд" дотримано процедуру звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з основних фондів, а тому наказ голови ліквідаційної комісії ДП МОУ "Південьвійськбуд" від 14 травня 2018 року № 17-о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з основних фондів на підставі частини першої статті 40 КЗпП України є законним та підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Приморського районного суду міста Одеси.
08 вересня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що якщо ліквідацію провадить орган управління підприємством або директор, ліквідаційна процедура здійснюватиметься в межах їх трудових функцій, тобто вони продовжуватимуть роботу в межах трудових відносин, що вже склалися до повного закінчення ліквідаційної процедури. У решті випадків відносини між власником і членами ліквідаційної комісії або ліквідатором перебуватимуть у полі цивільно-правових відносин.
У даному випадку відносини між власником (Міністерство оборони України) юридичної особи (ДП МОУ "Південьвійськбуд") та ОСОБА_1 (член ліквідаційної комісії) були оформлені трудовим договором, за яким здійснювалась оплата праці, в тому числі, і за виконання обов`язків члена ліквідаційної комісії. Для прозорої роботи ліквідатора, в якій не буде вбачатись корупційної складової, потрібні щонайменше три члени ліквідаційної комісії, що підтверджено і наказом № 13 Міністерства оборони України від 12 січня 2018 року, згідно якого призначено ліквідаційну комісію у складі трьох осіб. Власником відповідача рішення про зміну складу ліквідаційної комісії прийнято не було. Таким чином, видаючи наказ про звільнення, відповідач перевищив свої повноваження і самостійно змінив склад ліквідаційної комісії, з моменту звільнення не здійснював оплату праці.
Відзив на касаційну скаргу
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що наказом ДП МОУ "Південьвійськбуд" від 15 січня 2016 року № 2 (по особовому складу) "Про прийом на роботу" ОСОБА_1 призначено на посаду помічника директора з виробничих питань ДП МОУ "Південьвійськбуд" з 22 січня 2016 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.
02 березня 2016 року наказом тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП МОУ "Південьвійськбуд" ОСОБА_4 № 19 "Про виконання службових обов`язків" на помічника директора ДП МОУ "Південьвійськбуд" ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків директора ДП МОУ "Південьвійськбуд" у разі відсутності тимчасово виконуючого обов`язки директора ОСОБА_4 по причинам перебування у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та інше.
Наказом ДП МОУ "Південьвійськбуд" від 29 вересня 2016 року № 47 (по особовому складу) "Про переведення на іншу посаду, прийняття на роботу" ОСОБА_1, помічника директора з виробничих питань, переведено за його згодою постійно заступником директора з 29 вересня 2016 року.
Наказом Міністерства оборони України від 12 січня 2018 року № 13 "Про ліквідацію державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" припинено юридичну особу ДП МОУ "Південьвійськбуд" шляхом її ліквідації.
Згідно з пунктом 2 вищезазначеного наказу призначено ліквідаційну комісію у складі голови ліквідаційної комісії - радника генерального директора концерну "Військессетменеджмент" ОСОБА_2; членів ліквідаційної комісії: ОСОБА_3 - менеджера по роботі з підприємствами концерну "Військессетменеджмент"; ОСОБА_1 - заступника директора ДП МОУ "Південьвійськбуд".
На виконання вищезазначеного наказу головою ліквідаційної комісії видано наказ від 23 січня 2018 № 2 "Про затвердження плану заходів з ліквідації", відповідно до пункту 15 якого проводиться звільнення з роботи працівників (з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку).
З метою виконання наказу від 23 січня 2018 року № 2 "Про затвердження плану заходів з ліквідації" 25 січня 2018 року за вих. № 16/19 про майбутнє звільнення у зв`язку з ліквідацією підприємства під підпис повідомлено заступника директора з основних фондів ОСОБА_1
09 лютого 2018 року відповідачем на адресу Одеського міського центру зайнятості направлена інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, де, зокрема, зазначалось про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 (заступника директора з основних фондів).
Вказаний звіт був отриманий Одеським міським центром зайнятості того ж дня, 09 лютого 2018 року, про що свідчить підпис відповідальної особи, яка прийняла інформацію та номер вхідної кореспонденції від 09 лютого 2018 року № 375/02-07, а також лист директора Одеського міського центру зайнятості від 09 лютого 2018 року № 55/02-08.
Наказом голови ліквідаційної комісії ДП МОУ "Південьвійськбуд" (по особовому складу) від 14 травня 2018 року № 17 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора ДП МОУ "Південьвійськбуд" відповідно до частини першої статті 40 КЗпП у зв`язку з ліквідацією підприємства.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.