Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 761/2122/19
провадження № 61-9490 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2019 у складі судді Кондратенко О.О. року та постанову Київського апеляційного суду від 12 травня 2020 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 03 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 8 700 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.
Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого станом на 13 листопада 2018 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 035,67 грн, з яких: 2 535,38 грн - тіло кредиту; 9 181,27 грн - проценти за користування кредитом; 23 317,32 грн - пеня; 250 грн - штраф (фіксована складова); 1 751,70 грн штраф (процентна складова).
З урахуванням викладеного АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 30 035,67 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2019 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості за кредитним договором від 03 вересня 2007 року у розмірі 2 535,38 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" 30 днів пільгового періоду, та витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання відповідачем заяви. Отже, відсутні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Належних доказів на підтвердження вищевказаних обставин банк не надав, а тому з відповідача на користь банку підлягає стягненню лише заборгованість за кредитом у розмірі 2 535,38 грн. При цьому враховано, що відповідачем ці кошти були фактично отримано та використано у добровільному порядку та банку не повернуто.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 травня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містять підпису ОСОБА_1 . У підписаній відповідачем заяві від 03 вересня 2007 року відсотки за користування кредитом визначено у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості, вказано розмір бажаного кредитного ліміту на день підписання, тип кредитної картки "Універсальна" 30 днів пільгового періоду, базова процентна ставка 3,0 % на залишок заборгованості.
У наданому АТ КБ "ПриватБанк" розрахунку заборгованості ОСОБА_1 проценти за користування кредитом визначено за різними ставками, а саме 36 %, 30 %, 34,80 %, 43,20 %, що не відповідає заяві від 03 вересня 2007 року, яка була підписана ОСОБА_1 .
Відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені та штрафів, оскільки такі суми розраховані банком з урахуванням розміру процентів за ставками, що не були погоджені сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні позову скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов банку задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/2122/19 з Шевченківського районного суду м. Києва.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно із заявою від 03 вересня 2007 року, яка була підписана відповідачем, ним було отримано кредитну картку, для чого відкрито картковий рахунок із встановленням початкового кредитного ліміту та базовою процентною ставкою за кредитом у розмірі 3 % на місяць, 36 % на рік, на залишок заборгованості. У вказаній заяві зазначено, що відповідач надає згоду на те, що заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Таким чином, апеляційний суд не звернув уваги на те, що при укладенні між сторонами договору відсоткова ставка була погоджена ними у розмірі 36 % річних. Сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. На вказаний факт суди уваги не звернули, унаслідок чого безпідставно вважали, що відсоткова ставка не узгоджена при укладенні договору.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 вересня 2007 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 8 700 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а. с. 12).
У заяві від 03 вересня 2007 року, яка підписана ОСОБА_1 , та яку подав до суду банк, зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості.
АТ КБ "ПриватБанк" вказувало про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого станом на 13 листопада 2018 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 035,67 грн, з яких: 2 535,38 грн - тіло кредиту; 9 181,27 грн - проценти за користування кредитом; 23 317,32 грн - пеня; 250,00 грн - штраф (фіксована складова); 1 751,70 грн штраф (процентна складова) (а.с. 5-11).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов
та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).