Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 310/7483/18
провадження № 61-15183св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-Плюс", Азовська сільська рада Бердянського району Запорізької області,
треті особи: Бердянська об`єднана державна податкова інспекція ДФС України у Запорізькій області, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 лютого 2019 року у складі судді Прінь І. П. та постанову Запорізького апеляційного суду від 02 липня 2019 рокуу складі колегії суддів: Крилової О. В., Бєлки В. Ю., Полякова О. З.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-Плюс" (далі - ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс"), Азовської сільської ради Бердянського району, третя особа- Бердянська об`єднана державна податкова інспекція ДФС у Запорізькій області, про визнання недійсним договору купівлі- продажу майнового паю.
Позов мотивований тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 21 липня 2015 року ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс" продало ОСОБА_2 майновий пай на суму 68 892,05 грн, який належав йому на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності на майновий пай члена КСП "Зоря". Азовською сільською радою було видано на ім`я ОСОБА_2 нове свідоцтво про право власності на майновий пай серії І-ЗПБ/Д від 18 серпня 2015 року.
Позивач вважав, що договір купівлі-продажу майнового паю має ознаки грубого порушення Податкового та Цивільного кодексів, був укладений з метою заволодіння майном власників інших майнових паїв, в тому числі і його. Укладений договір купівлі-продажу є удаваним, оскільки мав на меті приховати інший правочин - придбання виділеного майна, яке було майновими сертифікатами, які придбало ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс" у 2010 році. За наслідками укладення договору купівлі-продажу ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс" повинно було сплатити податок на доходи і воєнний збір, але вони цього не зробили.
Також зазначав, що договір купівлі-продажу був укладений між сторонами без дотримання вимог частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності правочину. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Форма договору купівлі-продажу майнового паю була затверджена наказом Мінагрополітики від 09 квітня 2001 року № 97 "Про затвердження рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності". Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Спірний договір не посвідчений нотаріусом і не зареєстрований. Просив визнати договір купівлі-продажу майнового паю, укладений між ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс" і ОСОБА_2 від 21 липня 2015 року недійсним.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 02 липня 2019 року, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів для визнання оспорюваного правочину - договору купівлі-продажу недійсним відповідно до статей 203, 235 ЦК України. З позову та доданих до нього документів не вбачається підстав вважати, що договір купівлі-продажу майнового паю порушує права та (або) законні інтереси позивача.
Залишаючи без змін рішення суду, апеляційний суд вказав, що позивачем не надані докази на підтвердження того, що оспорюваний ним договір купівлі-продажу стосується майна, яке належить йому на праві власності або на яке він отримав свідоцтво про право на майновий пай.Позивачем не доведено, що на час укладення оспорюваного договору, КСП не розрахувалося з ним за майновими паями, не зазначено, що на час укладення договору існували будь-які позови або претензії членів КСП щодо розпорядження їх майновими правами. Тож позивачем не надано суду і не наведено в позові жодних належних і допустимих доказів на підтвердження недійсності оспорюваного ним правочину. Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 лютого 2019 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 02 липня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не прийняли до уваги, що по договору купівлі-продажу майнового паю від 21 липня 2015 року між ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс" та ОСОБА_2 було продано не лише майновий сертифікат, а передано у користування майно КСП "Зоря", у тому числі без згоди ОСОБА_1, як власника майнових прав та майна КСП "Зоря", відповідно до свідоцтва 1-ЗПБ № 010505 від 01 січня 2009 року вартістю 18 547,55 грн. Суди діяли упереджено до позивача, представників позивача та третьої особи намагаючись уникнути дослідження доказів, які спростовують висновки судів попередніх інстанцій. Зазначає, що на підставі правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року № 6-605цс16, позивач не є стороною правочину, але є пайовиком колишнього КСП "Зоря", визнаний у статусі як "заінтересована особа", яка отримала майнові права та майно з іншими пайовиками колишнього КСП "Зоря" інтереси якого та інших пайовиків порушуються з боку відповідачів.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_3 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 лютого 2019 року та постанову Запорізької області від 02 липня 2019 року та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відзив мотивований тим, що оскаржені судові рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового паю суттєво впливає на права та законні інтереси скаржника, який є пайовиком бувшого КСП "Зоря", визначений у статусі, як "заінтересованої особи", згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року № 6-605цс16, яка отримала майнові права з іншими пайовиками колишнього КСП "Зоря" права та інтереси якого і інших пайовиків КСП "Зоря", порушуються з боку ТОВ "АФ "Нива-Плюс" та ОСОБА_2, які відповідно до змісту статті 235 ЦК України удаваним правочином, неодноразово приховали інші правочини, які вони у дійсності вчинили з продажу майнового сертифікату серії І-ЗПБ № 010523 від 03 серпня 2010 року вартістю 68 892,05 грн.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 310/7483/18 надійшли до Верховного Суду та 09 вересня 2019 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги за таких підстав.
Суди встановили, що 21 липня 2015 року між ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс" і ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу майнового паю, за яким продавець продав, а покупець купив належний ТОВ Агрофірма "Нива-Плюс" майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" загальною вартістю 68 892,05 грн, який належав продавцю на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності на майновий пай члена КСП "Зоря". Азовською сільською радою було видано на ім`я ОСОБА_2 нове свідоцтво про право власності на майновий пай серії І-ЗПБ/Д від 18 серпня 2015 року.