ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 918/844/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Студенця В. І., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора: Красножон О. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019
у складі колегії суддів: Тимошенка О. М. - головуючого, Дужича С. П., Юрчука М. І.
у справі за позовом заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації
до Приватного підприємства "Рівнеенергопотенціал"
третя особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рівненська районна рада
про визнання недійсним договору в частині та стягнення суми ПДВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2018 року заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури (далі також - прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Рівнеенергопотенціал" про визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти № 486/17 від 01.08.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині включення до договірної ціни та сплати податку на додану вартість, передбаченого пунктом 1.1 договору, в розмірі 136 992,00 грн, а також зобов`язання відповідача повернути Рівненській районній раді фактично сплачену за договором суму податку на додану вартість у розмірі 136 992,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що Рівненською місцевою прокуратурою за результатами моніторингу вебпорталу державних закупівель виявлено порушення чинного законодавства при укладенні 01.08.2017 між Відділом освіти Рівненської районної державної адміністрації (замовник) та Приватним підприємством "Рівнеенергопотенціал" (постачальник) договору № 486/17 про закупівлю товарів за державні кошти, внаслідок укладення та виконання якого до ціни товару була включена сума ПДВ, що є незаконним, оскільки згідно з пунктом 45 підрозділу ХХ ПК України операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД звільняються від оподаткування ПДВ, а тому договір в частині включення до договірної ціни ПДВ у розмірі 136 992,00 грн підлягає визнанню недійним, а переплачена сума ПДВ - стягненню з відповідача.
3. Мотивуючи підстави звернення з цим позовом прокурор вказав на порушення інтересів держави щодо раціонального й ефективного використання бюджетних коштів під час укладення спірного договору та сплати на користь відповідача сум податку на додану вартість всупереч приписам податкового законодавства, а також посилався на невжиття Відділом освіти Рівненської районної державної адміністрації, що є замовником за спірним договором та розпорядником бюджетних коштів, заходів до захисту і поновлення інтересів держави, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
4. Правовою підставою позову прокурор визначив приписи статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 6, 203, 215, 216, 236 ЦК України, статті 207 ГК України, пункту 45 підрозділу 2 розділу XХ Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. До позовної заяви прокурором додано примірник листа Рівненської місцевої прокуратури від 26.12.2018, адресованого начальнику Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації, стосовно виявлених порушень під час укладення оспорюваного договору та про наявність підстав для подання прокурором позову в інтересах держави, якщо у спірних правовідносинах захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Фактичні обставини справи, установлені судами
6. 30.06.2017 на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" оприлюднене оголошення про проведення процедури закупівлі за № UA -2017-06-30-000220-с по предмету ДК 021:2015-09110000-3 "Тверде паливо" (вугілля, торф, деревне паливо) на загальну суму 1 173 000,00 грн.
7. Пропозиції по лоту-1 тверде паливо (вугілля, торф) надало 2 учасника: відповідач з остаточною пропозицією 821 952,00 грн та ПП "Західпроменерго" з остаточною пропозицією 823 000,00 грн.
8. 01.08.2017 між Відділом освіти Рівненської районної державної адміністрації (замовник) та Приватним підприємством "Рівнеенергопотенціал" (постачальник) укладено договір № 486/17 про закупівлю товарів за державні кошти, за пунктом 1.1. якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати замовнику у власність код за ДК 021:2015-09110000-3 тверде паливо (вугілля, торф), надалі-товар, а замовник зобов`язується прийняти і сплатити товар, а саме: вугілля кам`яне марки ГКОМ (13-100), 106 т, ціна за одиницю без ПДВ - 2 400,00 грн, загальна суму без ПДВ 254 400,00 грн; напівбрикет торф`яний, 416 т, ціна за одиницю без ПДВ - 1 035,00 грн, загальна суму без ПДВ 430 560,00 грн; загальна вартість товару без ПДВ 684 960,00 грн, ПДВ 136 992,00 грн, загальна вартість товару з ПДВ 821 952,00 грн.
9. Згідно з пунктами 1.2.-1.7. договору право власності на товар переходить до замовника в момент підписання накладної на партію товару. Замовник має право зменшити обсяг закупівлі за договором залежно від реального фінансування видатків. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Ціна за одиницю товару, зазначена у пункті 1.1. договору, може бути змінена у випадках, передбачених пунктом 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", за умови надання постачальником замовнику належних та об`єктивних доказів, що підтверджують необхідність таких змін, з підстав, передбачених Законом. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою до цього договору. Продаж товару здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
10. Згідно з пунктом 2.5. договору приймання товару за кількістю і якістю оформлюється видатковою накладною. Товар вважається поставленим постачальником: по кількості відповідно до фактично одержаної представником замовника кількості; по якості відповідно до якості, вказаної у посвідченні якості, з урахуванням вимог пункту 2.1. договору. Моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання замовником з відповідною відміткою у товаросупровідних документах. Разом з товаром замовнику повинні передаватися належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення (оригінали або копії, завірені печаткою постачальника). Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару переходять до замовника в момент підписання відповідальною особою замовника видаткової накладної, що є підтвердженням належного виконання постачальником умов цього договору. Підписання представником замовника видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника замовника на видатковій накладній засвідчує належне виконання постачальником умов договору по поставці товару та засвідчує узгодження з замовником кількості та якості товару, зазначеної у видатковій накладній.
11. У пунктах 4.1.- 4.6. договору врегульовано порядок поставки товару. Так, термін поставки товару з дня підписання договору до 15.09.2017. Місце поставки товару Рівненська область, Рівненський район, навчальні заклади згідно з рознарядкою замовника, що є додатком № 2 до цього договору. Доставка товару до місць постачання, вказаних у пункті 4.2., здійснюється постачальником за його рахунок (з вказанням вантажних робіт тощо). Всі зобов`язання по укладенню транспортних договорів з перевізниками (відправниками), по найму транспортних засобів тощо покладено виключно на постачальника. Товар приймається замовником відповідно до специфікації та товаросупровідних документів. Разом з товаром постачальник зобов`язаний надати замовнику належним чином оформлені товаросупровідні документи: рахунок-фактуру постачальника; видаткову накладну, товаро-транспортні накладні (у випадках, передбачених чинним законодавством). Постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце, зазначене у пункті 4.2. цього договору, з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством та цим договором, якщо внаслідок прийому буде встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, та умовам договору.
12. 27.11.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 01.08.2017 № 486/17, якою у зв`язку з виробничою необхідністю та у зв`язку із збільшенням ціни за одиницю товару на напівбрикет торф`яний, враховуючи листи постачальника від 22.11.2017 № 22-11 та виробника ДП "Рівнеторф" від 02.10.2017 № 775, сторони дійшли згоди про внесення змін до договору в частині строку його дії, виконання зобов`язань щодо передання товару та збільшення ціни за одиницю товару в межах не більше 10%, зокрема і сум ПДВ.
13. На виконання умов вказаного договору постачальником поставлено, а замовником прийнято товар на загальну суму 821 952,00 грн, у тому числі ПДВ 139 992,00 грн, а замовник здійснив розрахунки за поставлений товар, про що свідчать платіжні доручення № 727 від 07.08.2017 на суму 99 360,00 грн, № 728 від 07.08.2017 на суму 100 092,60 грн, № 747 від 11.08.2017 на суму 99 937,80 грн, № 748 від 11.08.2017 на суму 99 813,60 грн, № 753 від 14.08.2017 на суму 77 376,60 грн, № 64 від 20.09.2017 на суму 12 171,60 грн, № 869 від 20.09.2017 на суму 87 312,60 грн, № 870 від 20.09.2017 на суму 103 057,20 грн, № 1114 від 20.11.2017 на суму 13 165,20 грн, № 1197 від 11.12.2017 на суму 129 664,80 грн, а всього на суму 821 952,00 грн, у тому числі ПДВ 139 992,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
14. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.04.2019 у справі № 918/844/18 позов прокурора задоволено повністю. Визнано недійсним договір про закупівлю товарів за державні кошти № 486/17 від 01.08.2018, укладений між Відділом освіти Рівненської районної державної адміністрації та ПП "Рівнеенергопотенціал", в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, передбаченого пунктом 1.1 договору, в розмірі 136 992,00 грн. Зобов`язано відповідача повернути позивачу безпідставно отримані 136 992,00 грн. Стягнуто з відповідача 3 816,88 грн судового збору на користь прокуратури Рівненської області.
15. Суд першої інстанції проаналізувавши зміст спірних правовідносин та компетенцію відділу освіти районної державної адміністрації дійшов висновку про виникнення у прокурора права на позов та доведення ним підстав представництва у розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру", позаяк матеріалами справи підтверджено нездійснення позивачем, що є стороною спірного договору та розпорядником спірних коштів, захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Щодо суті спору суд першої інстанції визнав обґрунтованими аргументи прокурора та позивача про те, що сплачена позивачем в повному обсязі сума ПДВ була безпідставно включена відповідачем до тендерної пропозиції та умов оспорюваного правочину, і відповідач не довів протилежного, відтак позовні вимоги про визнання недійсним договору в частині умов щодо сплати ПДВ та про стягнення 136 992,00 грн задовольнив в повному обсязі.
16. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2020 апеляційну скаргу ПП "Рівнеенергопотенціал" задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2019 у справі № 918/844/18 скасовано. Позовну заяву заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації до ПП "Рівнеенергопотенціал" про визнання недійсним договору в частині та стягнення суми ПДВ залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 226 ГПК України.
17. Апеляційний суд не погодився з висновками місцевого господарського суду щодо підтвердження прокурором підстав представництва у розумінні статті 23 Закону "Про прокуратуру", вказавши, що прокурором не подано до матеріалів справи доказів того, що орган, визначений ним як такий, до компетенції якого належать відповідні повноваження не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і не доведено прокурором неналежності здійснення ними такого захисту.
18. До того ж, суд апеляційної інстанції послався на відсутність в матеріалах справи доказів вручення адресату попереднього повідомлення прокурора про звернення до суду з відповідним позовом (лист Рівненської місцевої прокуратури від 26.12.2018 до начальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації), зауваживши, що органом уповноваженим здійснювати функції держави у даних спірних правовідносинах є Держаудитслужба, яка може бути самостійним позивачем у цій справі, та має бути вказана прокурором у позовній заяві, як орган уповноважений державою здійснювати функцію захисту інтересів держави у спірних відносинах.
19. Відтак, дійшовши висновку що прокурор у даній справі не довів правових підстав для представництва останнім інтересів держави та невірно визначив орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, апеляційний суд залишив позов без розгляду з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 226 ГПК України, як такий, що поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції заступник прокурора Рівненської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 та залишити в силі рішення суду першої інстанції у справі № 918/844/18.
Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав
21. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
22. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
23. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
24. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
25. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
26. Отже, учасник справи, який не є скаржником, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).
27. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
28. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 918/844/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Рівненської області, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.09.2019, тобто значно раніше дати запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантину на усій території України, якою є 12.03.2020. Тому положення пункту 4 розділу X ГПК України щодо особливостей продовження процесуальних строків під час розгляду цієї касаційної скарги застосуванню не підлягають.
29. Ця ухвала суду касаційної інстанції від 14.08.2019, як і інші судові рішення касаційного суду у справі № 918/844/18, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
30. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
31. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
32. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
33. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу.
34. На час розгляду касаційної скарги прокурора відзиви на неї від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
35. 24.09.2020 у судове засідання з`явився прокурор та надав пояснення у справі. Інші учасники справи право на участь у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України, не реалізували. Клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи призначеного на 24.09.2020 від учасників справи не надходило.
36. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
37. Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
38. На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
39. Таким чином, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
40. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
41. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
42. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
43. Із наявних матеріалів справи вбачається, що учасники справи, які не забезпечили своєї явки в судове засідання, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначили причин, з урахуванням обставин послаблення протиепідемічних заходів, які безпосередньо перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.
44. У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
45. У даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 17.09.2020 на 24.09.2020 обов`язковою не визнавалась.
46. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (заступник прокурора Рівненської області)
47. В обґрунтування доводів касаційної скарги прокурор посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права та безпідставність висновку про непідтвердження прокурором підстав представництва, стверджуючи таке:
- склад сторін у спорі відповідає характеру спірних правовідносин, оскільки Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації є головним розпорядником коштів та стороною у спірному договорі;
- висновки апеляційного суду про ненадання прокурором доказів невиконання позивачем своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та нез`ясування причин такої бездіяльності не відповідають висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, та є безпідставним, оскільки відділ освіти з серпня 2017 року ухилявся від обов`язку захистити інтереси держави у спірних правовідносинах;
- апеляційний суд помилково визначив належним позивачем органи Державної аудиторської служби України, не здійснивши належного аналізу компетенції цих органів та змісту спірних правовідносин;
- оскільки підставою позову є недотримання податкового законодавства при укладенні договору, а не порушення процедури закупівлі, відділ освіти районної державної адміністрації є належним позивачем у справі;
- висновок апеляційного суду щодо нездійснення прокурором належного повідомлення відділу освіти не вмотивований, оскільки законодавство не встановлює вимог щодо порядку такого повідомлення.
48. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
49. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень ГПК України внесені зміни.
50. Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
51. Оскільки заступник прокурора Рівненської області з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 918/844/18 звернувся до Верховного Суду 12.07.2019, тобто до набрання чинності Законом від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд цієї скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції, чинній до 08.02.2020.
52. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
54. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
55. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
56. Предметом судового розгляду є поданий прокурором позов в інтересах держави в особі Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти в частині включення до договірної ціни суми податку на додану вартість та про зобов`язання відповідача ПП "Рівнеенергопотенціал" повернути позивачу фактично сплачену за договором суму податку на додану вартість.
57. Залишаючи позов прокурора без розгляду апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду з огляду на недоведення прокурором правових підстав для представництва інтересів держави в суді та невірне визначення позивача в особі якого подано позов.
58. У поданій касаційній скарзі прокурор не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вказує, що в розрізі положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частини четвертої статті 53 ГПК України ним у позовній заяві належним чином обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави, зокрема нездійснення позивачами захисту інтересів держави. Крім того вказує, що судом не надано належної оцінки обставинам справи, що підтверджують правильне визначення прокурором позивача в інтересах якого подано позов.
59. Отже, враховуючи зміст правовідносин, що склалися між учасниками справи, висновки судів попередніх інстанцій та доводи касаційної скарги, необхідним є з`ясування питання повноти обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у даній справі та наявності (відсутності) підстав для залишення позову прокурора без розгляду.