Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 522/3197/16-ц
провадження № 61-16441св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Берлум",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2016 року в складі судді Нікітіної С. Й. та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року в складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Берлум" (далі - ТОВ "Берлум") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило:
- розірвати договір купівлі-продажу, укладений 16 лютого 2015 року між ТОВ "Белрум" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В., зареєстрований за № 178;
- визначити порядок виконання рішення, відповідно до якого рішення є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Позов мотивований тим, що 16 лютого 2015 року між ТОВ "Белрум" та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В., зареєстрований за № 178, згідно якого позивач передав у власність відповідачу квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,8 кв. м, а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти у власність дану квартиру та сплатити за неї грошову суму відповідно до умов договору.
Посилаючись на те, що позивач повністю виконав умови договору, однак відповідач не сплатив визначену суму грошових коштів за придбання квартири, ТОВ "Белрум" просило задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2016 року позов задоволений. Розірвано договір купівлі-продажу, укладений 16 лютого 2015 року між ТОВ "Белрум" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В., зареєстрований за № 178. Визначено порядок виконання рішення, відповідно до якого рішення є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що покупець ОСОБА_1 не виконав взяті на себе за договором купівлі-продажу від 16 лютого 2015 року зобов`язання щодо сплати обумовленої суми грошових коштів за придбану квартиру, внаслідок чого були істотно порушені права продавця ТОВ "Белрум", що відповідно до статті 651 ЦК України є підставою для розірвання вказаного правочину.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами факт сплати ним позивачу грошових коштів за придбання квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідач був власником майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору № 63 про пайову участь будівництва, укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Центр-Стройінвест" (далі - ТОВ "Центр-Стройінвест"). Внаслідок шахрайських дій ТОВ "Центр-Стройінвест" ОСОБА_1 не набув прав власності на вказану квартиру, що стало підставою для звернення його до суду. В подальшому, в позасудовому порядку, директор ТОВ "Центр-Стройінвест" з метою вирішення спірного питання запропонував відповідачу фіктивно укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, залучивши ТОВ "Берлум" як продавця нерухомості. За таких обставин, ОСОБА_1 у 2008 році повністю сплатив ТОВ "Центр-Стройінвест" вартість квартири, що підтверджується відповідними доказами, проте внаслідок шахрайських дій директора товариства права власності на неї не набув, в результаті чого подав заяву про кримінальне правопорушення.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У жовтні 2019 року ТОВ "Берлум" подало відзив на касаційну скаргу в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що відповідачем не надано жодного доказу, яким він обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог та жодного з доказів на підтвердження обставин, викладених ним в касаційній скарзі. Договір купівлі-продажу від 16 лютого 2018 року був підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та застережень, справжність його підпису та намірів засвідчено приватним нотаріусом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 лютого 2015 року між ТОВ "Белрум" та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В., зареєстрований за № 178, згідно якого позивач передав у власність відповідачу квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 101,8 кв. м, а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти у власність дану квартиру та сплатити за неї грошову суму відповідно до умов договору.
Згідно з пунктом 2 договору продаж вчинено за 1 095 000 грн, які відповідач ОСОБА_1 зобов`язався сплатити до 31 грудня 2015 року з можливістю сплати зазначеної суми частками. Сторони своїми підписами підтверджують відсутність будь-яких претензій фінансового характеру щодо порядку розрахунку.
Право власності відповідача ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 101,8 кв. м, у встановленому законом порядку зареєстровано 16 лютого 2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 193680025 від 16 лютого 2015 року, номер запису про право власності: 8742056.
Станом на 16 лютого 2016 року відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та сплатив позивачу у визначений договором строк грошові кошти за придбання квартири.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.