Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 465/3584/17
провадження № 61-25399св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 вересня 2017 року у складі судді Мартинишин М. О. та постанову апеляційного суду Львівської області від 08 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "УПСК"), ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 13 жовтня 2016 року близько 11:40 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "FORD TRANSIT", д.н.з. НОМЕР_1, на перехресті вул. Коновальця - Рудницького у м. Львові, недотримався правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "AUDI A6", д.н.з. НОМЕР_2, яким керував позивач ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали технічних пошкоджень, чим позивачу заподіяно матеріальну та моральну шкоду.
Вина ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Франківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2016 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач зазначає, що станом на день дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/4730333 у ПрАТ "УПСК".
У зв`язку із пошкодженням автомобіля марки "AUDI A6", д.н.з. НОМЕР_2, позивачу заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 61 059,88 грн, що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 138 від 06 листопада 2016 року.
13 жовтня 2016 року на виконання вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач письмово повідомив ПрАТ "УПСК" про страхову подію та просив виплатити страхове відшкодування, проте 09 лютого 2017 року отримав відмовуу виплаті страхового відшкодування на підставі підпункту 37.1.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з підстав невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Посилаючись на те, що він вчасно повідомив ПрАТ "УПСК" про настання страхового випадку, надав пакет необхідних документів і можливість оглянути пошкоджений автомобіль, позивач вважав відмову у виплаті страхового відшкодування незаконною та просив стягнути з останнього страхове відшкодування у розмірі 61 059,88 грн.
Також просив стягнути з відповідача витрати на евакуацію пошкодженого автомобіля в сумі 1 670 грн, пеню у розмірі 5 870,12 грн, 3% річних у розмірі 657,44 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 109,18 грн.
Крім того зазначав, що йому завдано моральну шкоду, яку він оцінив у 20 000,00 грн та просив стягнути з ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 25 вересня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "УПСК" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 61059,88 грн, 5870,12 грн пені та 1670 грн витрат, пов`язаних із евакуацією автомобіля. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ "УПСК" не виконало своїх обов`язків, визначеним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", формально відмовивши у виплаті страхового відшкодування, що не відповідає вимогам закону і принципам врегулювання страхових випадків, а тому наявні правові підстав для стягнення з нього страхового відшкодування, пені та витрат на евакуацію автомобіля. Також суд вважав можливим стягнути відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода у розмірі 3 000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 08 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ "УПСК" залишено без задоволення, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 вересня 2017 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ПрАТ "УПСК" страхового відшкодування, пені та витрат на евакуацію автомобіля.
Рішення суду першої інстанції оскаржувалось ПрАТ "УПСК" тільки в частині задоволення позовних вимог до нього про стягнення страхового відшкодування, пені та витрат на евакуацію автомобіля, а тому в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2018 року ПрАТ "УПСК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до страхової компанії та постанову апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та не врахували, що рішення ПрАТ "УПСК" про відмову у виплаті страхового відшкодування ґрунтується на тому, що страховик був позбавлений можливості визначити розмір шкоди, оскільки позивач не надав для огляду пошкоджений автомобіль. Позивач не надав доказів того, що повідомив страховика про місцезнаходження пошкодженого автомобіля. Таким чином, оскільки потерпілий не надав автомобіль для огляду представнику страхової компанії та/або аварійному комісару, експерту, це призвело до неможливості визначення розміру збитку із урахуванням процедури, визначеної вказаним вище Законом України.
Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій оскаржується тільки в частині задоволення позовних вимог до ПрАТ "УПСК" про стягнення страхового відшкодування, пені та витрат на евакуацію автомобіля, а тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядається відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що страхова компанія мала реальну можливість забезпечити проведення огляду за участю уповноваженого представника (працівника, аварійного комісара або експерта), оскільки мала своєчасне повідомлення про страховий випадок, номер мобільного телефону позивача, адресу місця зберігання автомобіля, проте такою можливістю не скористалася, а формально відмовила у виплаті страхового відшкодування, чим порушила вимоги Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 465/3584/17 з Франківського районного суду м. Львова.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, на праві власності належить автомобіль марки "AUDI A6", д.н.з. НОМЕР_2 .
13 жовтня 2016 року близько 11:40 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "FORD TRANSIT", д.н.з. НОМЕР_1, на перехресті вул. Коновальця - Рудницького у м. Львові, недотримався правил дорожнього руху України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "AUDI A6", д.н.з. НОМЕР_2, яким керував позивач ОСОБА_1, завдавши автомобілю технічних пошкоджень.
20 грудня 2016 року постановою Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Станом на день дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була забезпечена полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4730333 у ПрАТ "УПСК".
13 жовтня 2016 року позивач письмово повідомив ПрАТ "УПСК" про страхову подію, заповнивши встановлений страховиком бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (ОСЦПВВНТЗ), який зареєстрований у журналі реєстрації за №1373.
28 жовтня 2016 року позивач самостійно звернувся до експерта, замовивши проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки "AUDI A6", д.н.з. НОМЕР_2, оскільки страховиком не було скеровано спеціаліста у визначений законом строк.
09 листопада 2016 року ОСОБА_1 надав ПрАТ "УПСК" висновок експертного автотоварознавчого дослідження №138 від 06 листопада 2016 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, автомобіля марки "AUDI A6", д.н.з. НОМЕР_2, після його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді 13 жовтня 2016 року, з урахуванням особливостей його стану та пошкоджень, які виявлені на момент огляду 02 листопада 2016 року, в цінах станом на час проведення дослідження, без врахування ПДВ, становить 61 059,88 грн.
10 листопада 2016 року позивач надав страховику копію постанови Франківського районного суду м. Львова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Листом за вих. № 459/18 від 09 лютого 2017 року ПрАТ "УПСК" відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на підпункт 37.1.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за невиконання потерпілим своїх обов`язків, визначених цим Законом, що призвело до неможливості страховика встановити розмір заподіяної шкоди.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
У пункті 22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.