Постанова
Іменем України
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 759/6167/18
провадження № 61-7591св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року в складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 20 травня 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. вчинила виконавчий напис за реєстровим номером 4224 за кредитним договором № SAMDN03000015373214 від 06 серпня 2007 року, укладеним між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" на загальну суму 293 073,86 грн.
Про вчинення виконавчого напису нотаріуса позивач дізналась випадково, коли звернулась до Державної прикордонної служби України із заявою про надання отримання інформації про її особу та отримала відповідь про те, що в даній службі знаходиться на виконанні ухвала Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 серпня 2016 року № 209/2806/16-ц про тимчасове обмеження у її виїзді за межі України, винесена за поданням головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області.
У подальшому виконавче провадження вказаним відділом державної виконавчої служби було закрите, а справу передано на виконання до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві за місцем проживання позивача.
28 вересня 2016 року постановою державного виконавця Святошинського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, при цьому позивача було позбавлено законної конституційної можливості заперечити проти зробленого банком розрахунку, а також у оспорюваному виконавчому написі нотаріусом було вказане місце проживання позивачки: АДРЕСА_1, що є порушенням вчинення виконавчого напису в м. Дніпро та відкриття виконавчого провадження в м. Кам`янське.
Вважаючи, що виконавчий напис вчинений 20 травня 2016 року з порушенням законодавства, просила визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" надав нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості: оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про погашення заборгованості. Позивач була належним чином повідомлена про порушення кредитних зобов`язань та обов`язок ліквідувати допущені порушення не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису, доказів про оспорювання кредитного договору суду не надала, доказів про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором від 06 серпня 2007 року на загальну суму 293 073,86 грн суду не надала, тому наявні підстави для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року скасовано, позов задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4224
від 20 травня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять достовірних доказів щодо безспірності суми заборгованості позивача та доказів щодо належного її повідомлення про отримання нею письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 759/6167/18, витребувано її з Святошинського районного суду міста Києва.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення сулу першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 не отримувала вимогу про усунення порушень за кредитним договором, внаслідок чого була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису є неправильним, оскільки відповідач не повинен надавати нотаріусу та суду докази отримання вимоги про усунення порушень позивачем,
а зобов`язаний надавати докази направлення такої вимоги.
Судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків, викладених
в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року в справі
№ 916/3006/17 та в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 490/3505/17.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 20 травня 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. вчинила виконавчий напис
за реєстровим номером 4224 за кредитним договором № SAMDN03000015373214 від 06 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" на загальну суму 293 073,86 грн.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 52358564
від 28 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 4224 за кредитним договором
№ SAMDN03000015373214 від 06 серпня 2007 року, укладеного між
ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" на загальну суму 293 073,86 грн.
Згідно виписки з рахунку боржника від 17 квітня 2016 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором
№ SAMDN03000015373214 від 06 серпня 2007 року становить 291 373,86 грн,
з яких 76 942,92 грн - заборгованість за кредитом, 7 627,33 грн - заборгованість за процентами, 4 933, 07 грн - заборгованість з комісії, 499,87 грн - заборгованість за штрафом та 13 874,86 грн - заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Згідно з абзацем 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право
на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках
і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат"
та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України
від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем
та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів,
що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він