1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


17 вересня 2020 року

м. Київ


справа № 161/5288/19

провадження № 61-19411св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Регіональний центр з надання безоплатної правової допомоги у Волинській області,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2019 року у складі судді Пахолюка А. М.та постанову Волинського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 рокув складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області (далі - Центр) про визнання дій щодо відмови в укладенні контракту неправомірними та зобов`язання укласти договір.


Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 за результатами третього конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, був включений в Реєстр адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.


Відповідно до укладених контрактів з Центром з 2013 року по 2018 рік надавав за дорученням Центру безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" у межах м. Луцька та Луцького району, а пізніше Ківерцівського та Рощиженського районів, а відповідач здійснював оплату наданих ним послуг та відшкодовував його витрати, пов`язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.


21 грудня 2018 року, бажаючи надалі співпрацювати з Центром, він звернувся до директора з листом-пропозицією, в якій пропонував укласти з ним контракт на 2019 рік.


Відповідачем було запропоновано додатково до контракту надати певний перелік документів, та у зв`язку з тим, що лист був направлений йому не вчасно, весь перелік документів зміг надати лише 03 січня 2019 року.


Також вказував, що після ознайомлення з графіком чергування адвокатів безоплатної вторинної правової допомоги на січень 2019 року, дізнався про не включення його до числа адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.


Вважаючи відмову Центру в укладенні з ним контракту неправомірною, просив суд визнати дії відповідача щодо відмови йому в укладені на 2019 рік контракту як з адвокатом, який надає безоплатну правову допомогу на постійній основі, неправомірними, зобов`язати відповідача укласти з ним контракт як з адвокатом, який надає безоплатну правову допомогу на постійній основі, діючий в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 110 від 11 березня 2015 року та який є Додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 8 від 11 січня 2012 року.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.


Суд першої інстанції дійшов висновку, що Центр, здійснивши аналіз практики адвокатами безоплатної допомоги особам, визначеними в Законі України "Про безоплатну правову допомогу", необхідності залучення адвокатів для надання такої допомоги в певних адміністративно-територіальних одиницях, затвердив відповідні сектори, у яких залучаються адвокати для надання правової допомоги з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці у Волинській області на 2019 рік та уклав відповідні контракти з адвокатами, що звернулись із витребуваними документами у строк до 29 грудня 2019 року.


Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що із чинним законодавством не покладено обов`язку на Центри укладати контракт лише з тих підстав, що адвокат пройшов конкурс і включений до Реєстру адвокатів на не узгоджених умовах із Центром та за відсутності обґрунтованої необхідності в укладенні договору на час надходження пропозиції від позивача.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 161/5288/19, витребувано її з Луцького міськрайонного суду Волинської області.


Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 вересня 2020 року справу передано Бурлакову С. Ю.


Узагальнені доводи касаційної скарги


У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що саме норми статей 648, 649, ЦК України не дозволяють представникам органів державної влади та їх посадовим особам зловживати своїми посадовими обов`язками, і на власний розсуд, без наявності на це вагомих підстав, відмовляти в укладені контракту, який укладається із адвокатом, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі.


Доводи інших учасників справи


У грудні 2019 року Центр подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Указував, що відповідно до статей 627, 631, 638 ЦК України обов`язковою умовою при укладенні договору є згоду другої сторони укласти такий договір. Крім того, законом не покладено обов`язку на Центри укладати контракт з адвокатом лише з тих підстав, що адвокат пройшов конкурс і включений до реєстру адвокатів.


Фактичні обставини справи, встановлені судом


Суд установив, що адвокат Урин О. І. за результатами третього конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, який був проведений на підставі наказу Міністерства юстиції України № 190/5 від 31 січня 2013 року "Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги", був включений в Реєстр адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.


Відповідно до контрактів № 42 від 10 березня 2015 року, № 42 від 22 січня 2016 року, № 42 від 01 березня 2017 року, № 42 від 23 січня 2018 року, укладених між ОСОБА_1 та Регіональним центром, позивач протягом 2015-2018 року надавав за дорученням Центру безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу", а останній здійснював оплату наданих позивачем послуг та відшкодовував витрати, пов`язані з наданням безоплатної вторинної допомоги.


З метою в подальшому продовжувати співпрацю з Центром, позивач 21 грудня 2018 року звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення контракту на 2019 рік та долучив два примірники даного контракту із визначенням предмету контракту.


Із пояснень сторін, наданих у суді першої інстанції встановлено, що позивачем ОСОБА_1 у примірнику контрактів, доданих ним до заяви, самостійно визначено адміністративно-територіальні одиниці на населені пункти, де він має намір надавати правову допомогу, строк контракту, умови щодо суми, дати укладення контракту не були визначені.


На електронну адресу позивача відповідачем було надіслано лист з пропозицією у строк до 29 грудня 2019 року надати копії документів, що підтверджують особу, свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, про відсутність дисциплінарних стягнень протягом останнього року, документи необхідні для здійснення оплати за договором.


Однак, як убачається з додатку до пропозиції щодо укладення контракту, вищезазначені документи позивач направив 03 січня 2019 року, з пропущенням строку подання відповідних документів.





2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.


Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу" (далі - Закон № 3460-VI) безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.


Частиною першою статті 13 Закону № 3460-VI встановлено, що безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.


Для реалізації такої державної гарантії, власне, й функціонують центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають таку допомогу.


Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 3460-VI суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.


................
Перейти до повного тексту