Постанова
Іменем України
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 289/85/19
провадження № 61-23252св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2019 року у складі судді Луньової Д. Ю. та постанову Житомирського апеляційного суду
від 27 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати факт порушення адвокатом Єлісеєвим В. А. статей 4, 10, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" при наданні їй адвокатських послуг, визнати недійсним пункт 5 договору від 5 квітня 2017 року № 2 "Про дострокове припинення зобов`язань та розірвання договору від 01 лютого 2017 року "Про надання правової допомоги" в частині визнання несправедливою умовою договору суму гонорару в розмірі 17 710,00 грн та стягнути з ОСОБА_2
27 000,00 грн зайво сплачених коштів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року, позовну заяву визнано неподаною й повернуто позивачеві.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зокрема, виходив з того, що позовні вимоги не регулюються Законом України "Про захист справ споживачів", а тому позивач не звільняється від сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2019 року,
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області
від 11 жовтня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 27 листопада 2019 року скасувати й направити справу на до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що подана нею позовна заява чітко відповідала вимогам статті 175 ЦПК України, натомість в ухвалі суду першої інстанції помилково вказано як підставу для повернення позовної заяви не зазначення в позові його ціни та незалучення до позовної заяви документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документа, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. На думку ОСОБА_1, оскільки вона обґрунтовувала позов положеннями Закону України "Про захист прав споживачів", тому вона, як споживач, звільнена від сплати судового збору у разі подання позову про захист порушених прав, до того ж питання, чи віднесено позов до категорії справ про захист прав споживачів, суд повинен вирішувати під час розгляду справи по суті, а не на стадії прийняття позовної заяви. На вказані порушення судом першої інстанції вимог процесуального права не звернув уваги й апеляційний суд.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник просить залишити касаційну скаргу без
задоволення, а ухвалуРадомишльського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 27 листопада 2019 року - без змін, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги про застосування до відносин адвоката та клієнта положень Закону України "Про захист прав споживача", посилаючись, крім іншого,
на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 19 вересня 2019 року
у справі № 137/2152/16-ц (провадження 61-33936св18).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 2 січня 2010 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року. Витребувано з Радомишльського районного суду Житомирської області цивільну справу № 289/85/19.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди встановили, що 15 січня 2019 року ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2, в якому позивач, посилаючись на статті 22, 23 Закону України "Про захист прав споживачів", просила визнати порушення її прав як споживача послуг адвоката, визнати недійсними як несправедливі умови договору про надання правової допомоги та про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги в частині розміру гонорару, а також стягнути з відповідача
27 000 грн сплачених адвокату за роботу, яку він не виконав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга подана до суду у грудні 2019 року, то за таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції закону, що діяла до 08 лютого 2020 року, оскільки касаційну скаргу подано у грудні 2019 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції