Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 361/4312/18
провадження № 61-2830св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах територіальної громади села Пухівка Броварського району Київської області,
відповідачі: Пухівська сільська рада Броварського району Київської області, ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах територіальної громади села Пухівка Броварського району Київської області до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним рішення, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння
за касаційною скаргою прокурора Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2019 року у складі судді Сердинського В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах територіальної громади села Пухівка Броварського району Київської області (далі - село Пухівка) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати поважними причини пропуску прокурором строку на звернення до суду з цим позовом та поновити його, захистивши право; визнати недійсним рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Пухівська сільська рада) від 13 вересня 2013 року № 1033-ХХІІІ-VІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 "; витребувати на користь територіальної громади села Пухівка в особі Пухівської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3221286800:02:004:0082, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області посилався на те, що рішенням Пухівської сільської ради від 13 вересня 2013 року № 1033-ХХІІІ-VІ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності. Цим рішенням ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3221286800:02:004:0082, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 . В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 вересня 2014 року № 407, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Самко О. В., право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 . Спірна земельна ділянка згідно з інформацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Оскаржуване рішення Пухівської сільської ради від 13 вересня 2013 року № 1033-ХХІІІ-VІ прокурор вважає таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає скасуванню. Обґрунтовує тим, що згідно з листом Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" (далі - КДП "Київгеоінформатика") від 25 грудня 2017 року № 01-01/586 спірна земельна ділянка повністю накладається на землі водного фонду, а саме: 100 метрову прибережну захисну смугу річки Десна, що підтверджується схемою накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду в межах Броварського району. Центральна геофізична обсерваторія Державної служби України з надзвичайних ситуацій листом від 01 березня 2018 року повідомила, що водний об`єкт, що знаходиться поруч зі спірною ділянкою в селі Пухівка, є природним водним об`єктом - річка Стара Десна, яка протікає по заплаві річки Десна, що належить до великих річок (площа водозбору понад 50 000,00 кв. км). Спірна земельна ділянка, віднесена рішенням Пухівської сільської ради до категорії земель з цільовим призначенням для ведення садівництва, належала до земель водного фонду, а тому Пухівська сільська рада не мала права передавати її у приватну власність. Про це порушення прокурору стало відомо лише у 2017 році за результатами опрацювання відомостей з Публічної кадастрової карти України, листа КДП "Київгеоінформатика" від 25 грудня 2017 року № 01-01/586, що є об`єктивними обставинами, пов`язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень земельного та водного законодавства та інтересів держави.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Броварський міськрайонний суд Київської області рішенням від 12 червня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки прокурор не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника, а також того, що до моменту прийняття рішення Пухівської сільської ради від 13 вересня 2013 року № 1033-ХХІІІ-VІ земельна ділянка належала до земель водного фонду в межах Пухівської сільської ради та саме спірним рішенням сільська рада протиправно змінила цільове призначення спірної земельної ділянки.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 06 листопада 2019 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2019 року залишив без змін.
Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Серед іншого, виходив з того, що право власності ОСОБА_3 набув у встановленому законом порядку на підставі договору купівлі-продажу від 12 вересня 2014 року, який є дійсним і не оспорювався у судовому порядку, а тому держава не вправі витребувати у нього спірну земельну ділянку як у добросовісного набувача. Також суд виходив з того, що прокурор на обґрунтування своїх вимог додав до апеляційної скарги копію запиту від 13 листопада 2017 року № 05/1-2948 вих. 17 та копію листа КДП "Київгеоінформатика" від 19 липня 2019 року № 01-01/37, однак апеляційний суд не прийняв нові докази, оскільки до суду першої інстанції позивач їх не подав, вони не були предметом дослідження суду першої інстанції. Будь-яких заяв або клопотань про долучення до матеріалів справи цих доказів позивач в ході судового засідання не заявив. Також не обґрунтовано та не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
07 лютого 2020 року прокурор Київської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи в задоволені позову, суди виходили з відсутності доказів накладення спірної земельної ділянки на землі водного фонду, аргументуючи тим, що лист КДП "Київгеоінформатика" від 25 грудня 2017 року № 01-01/586 з долученими до нього картографічними матеріалами не містить відомостей стосовна земельної ділянки з кадастровим номером 3221286800:02:004:0082, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Водночас суди не врахували того, що Броварська місцева прокуратура та прокуратура Київської області з метою захисту інтересів держави організували представницьку роботу з метою повернення у державну власність ряду суміжних земельних ділянок, які розташовані у прибережній захисній смузі затоки річки Десна, у зв`язку з чим у 2018-2019 роках пред`явлено низку аналогічних позовів (справи № 361/4312/18, № 361/1686/18, № 361/4314/18, № 361/1994/19, № 361/1685/18). З метою зібрання належних та допустимих доказів прокуратура Київської області надіслала до КДП "Київгеоінформатика" запит від 13 листопада 2017 року № 05/1-2948 вих. 17 для встановлення факту можливого накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3221286801:01:058:0579, 3221286801:01:058:0581, 3221286801:01:058:0582, 3221286801:01:058:0584, 3221286801:01:073:0151, 3221286800:02:004:0084, 3221286801:01:058:0580, 3221286801:01:073:0149, 3221286801:01:073:0150, 3221286801:01:073:0179, 3221286800:02:004:0083, 3221286800:02:004:0082 на землі водного фонду, у відповідь на який отримала лист від 25 грудня 2017 року № 01-01/586 з доданими до нього картографічними матеріалами. Цей лист містить відомості, а викопіювання з топографічних матеріалів - схеми накладення низки земельних ділянок, у тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером 3221286800:02:004:0082, на землі водного фонду в межах Пухівської сільської ради, а саме на водну поверхню та прибережну захисну смугу затоки річки Десна. В листі від 19 липня 2019 року № 01-01/37, який додавався до апеляційної скарги, КДП "Київгеоінформатика" зазначило, що у попередньому листі від 25 грудня 2017 року № 01-01/586 допустило технічну описку в кадастровому номері земельної ділянки, а саме вказано "3221286801:02:004:0082" замість правильного "3221286800:02:004:0082". Надана КДП "Київгеоінформатика" інформація відповідає вимогам процесуального законодавства щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказу, передбаченим статтями 76-81, 95 ЦПК України, оскільки стосується предмета доказування та надана уповноваженим суб`єктом, який безпосередньо має необхідні знання й технічними можливості для обробки інформації з Державного земельного кадастру. Якщо порівняти надані КДП "Київгеоінформатика" картографічні матеріали (схем зображення накладення зазначених в запиті земель, в тому числі і спірної земельної ділянки, на водну поверхню та прибережну захисну смугу затоки річки Десна) з дійсним їх місцезнаходженням за даними Публічної кадастрової карти України, виявляється їх повний збіг. За таких обставин допущена КДП "Київгеоінформатика" технічна описка жодним чином не впливає на достовірність отриманих результатів та правдивість відомостей про накладення спірної земельної ділянки на землі водного фонду. Крім того, суди не враховали наведені аргументи про відсутність в Публічній кадастровій карті України та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-якої інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 3221286801:02:004:0082, що додатково свідчить про допущення КДП "Київгеоінформатика" у листі-відповіді технічної описки. Однак суди першої та апеляційної інстанцій всупереч вимогам статей 89, 263, 382 ЦПК України з надуманих мотивів не надали належної правової оцінки усім зібраним у справі доказам у їх сукупності та взаємозв`язку з кожним окремо взятим доказом для встановлення дійсних обставин справи та з`ясування об`єктивної істини у спорі, та зробилипередчасний висновок про недоведеність позовних вимог по суті спору. Також не відповідає усталеній судовій практиці і висновок суду апеляційної інстанції про необхідність використання прокурором іншого способу захисту з метою попереднього визнання недійсним договору купівлі-продажу землі від 12 вересня 2014 року № 407, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, оскільки прокурор заявив вимогу про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
У квітні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шапченко Іван Сергійович подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що вони є законними і обґрунтованими. Доводи, наведені в касаційній скарзі, не відповідають дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах закону, не спростовують доведені обставини і не обґрунтовують порушення судами норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
У квітні 2020 року прокурор Київської області подав відповідь на відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Шапченка І. С.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 березня 2020 року справа № 361/4312/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Пухівської сільської ради Броварської району Київської області від 13 вересня 2013 року № 1033-ХХІІІ-VІ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3221286800:02:004:0082, для індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна документом, який посвідчував право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, було свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1, видане Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області 11 жовтня 2013 року.
12 вересня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу № 407, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Самко О. В., ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 придбав спірну земельну ділянку.
При цьому апеляційний суд з листа КДП "Київгеоінформатика" від 25 грудня 2017 року № 01-01/586 встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221286800:02:004:0082, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3, накладається на землі водного фонду та прибережну захисну смугу затоки річки Десна в межах Пухівської сільської ради.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.