Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 200/19233/16
провадження № 61-4461св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Тернівського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна,
позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі за зустрічним позовом: Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, державне підприємство "Сетам", ОСОБА_1,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірина Вікторівна, нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю. від 06 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на нежитлове приміщення та скасування державної реєстрації права власності.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 21 вересня 2016 року вона стала переможцем електронних торгів з приводу реалізації нежитлового приміщення АДРЕСА_1, яке раніше належало ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року, за яким на час проведення торгів було зареєстровано право власності на вищезазначене нежитлове приміщення. 26 вересня 2016 року позивачем було внесено на депозитний рахунок Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпро, повну вартість лота у розмірі 1 050 000 грн. Після чого 30 вересня 2016 року позивач отримала акт про проведення прилюдних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна. На підставі зазначеного акту ОСОБА_1 06 жовтня 2016 року отримала свідоцтво про придбання з прилюдних торгів нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Після реєстрації за позивачем права власності на вищезазначене майно приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І. В. повідомила їй, що за двадцять хвилин до цього державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Надтокою З. В. було відкрито розділ для реєстрації права власності за іншими особами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10 жовтня 2016 року нотаріус Надтока З. В. здійснила державну реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 03 квітня 2012 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по Ѕ частині за кожним із них.
На підставі наведених обставин позивач просила суд визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке не визнається і оспорюється іншими особами, скасувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачами на вищезазначене нерухоме майно.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом, в якому просили визнати недійсними електронні торги від 21 вересня 2016 року реалізації нежитлового приміщення АДРЕСА_1 ; скасувати акт про проведення прилюдних торгів від 30 вересня 2016 року, затверджений начальником Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, та скасувати свідоцтво від 06 жовтня 2016 року, посвідчене приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Сисоєнко І. В.
Свої вимоги позивачі за зустрічним позовом мотивували тим,
що 03 квітня 2012 року вони уклали зі ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого кожен з них прийняв у спільну часткову власність по Ѕ частині об`єкту нерухомого майна - магазину непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстрацію спірного майна позивачами за зустрічним позовом здійснено тільки 06 жовтня 2016 року. Вважають себе добросовісними набувачами спірного майна, адже у 2014 та у 2016 році здавали у найм вищезазначене нежитлове приміщення, у 2016 році уклали договір охорони та договір на постачання теплової енергії. Також позивачі за зустрічним позовом вважають, що договір купівлі-продажу від 03 квітня 2012 року є виконаним, а значить є укладеним, що свідчить про виникнення у них права власності на спірне майно не залежно від того чи здійснили вони за собою державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно відразу після укладення договору купівлі-продажу майна. Тому позивачі за зустрічним позовом вважають, що електронні торги проведені ДП "Сетам" незаконно та порушують їх право на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення № 1 в будинку АДРЕСА_3, загальною площею 45,2 кв.м., скасовано запис № 16816627 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та запис № 16816582 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 по Ѕ частині приміщення АДРЕСА_1 за кожним. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у ОСОБА_1 право власності на спірне нежитлове приміщення виникло 06 жовтня 2016 року, оскільки акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У той час, як надані ОСОБА_3 і ОСОБА_2 докази не підтверджують факту виникнення у них права власності на спірне майно, та не можуть свідчити, що договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення від 03 квітня 2012 року є укладеним, адже згідно чинного на час його укладення законодавства він є укладеним після його державної реєстрації. Тому добросовісність позивачів за зустрічним позовом сама по собі не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними та не може бути підставою для відмови у визнанні права власності за ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2018 року скасовано. У задоволенні первісного та зустрічного позові відмолено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що станом на момент проведення електронних торгів з реалізації спірного нерухомого майна, право власності на нього було зареєстровано саме за ОСОБА_4, який не був залучений до участі у справі в якості сторони, в той час, як оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права. Також до участі у справі не було залучено осіб, на користь яких судовими рішеннями з ОСОБА_4 стягнуто грошові кошти. Апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду справи позбавлений можливості на залучення осіб до участі у справі, що є підставою для відмови в позові.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення її позовних вимог та в цій частині залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд ухилився від перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та вирішив вийти за межі апеляційної скарги, скасувавши рішення суду в інтересах осіб (кредиторів ОСОБА_4 ) на права та обов`язки яких жодним чином не може вплинути рішення суду про задоволення первісного позову. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що нею було пред`явлено вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (осіб, які не визнають її право власності), та до попереднього власника спірного нежитлового приміщення ОСОБА_4, а окрім цих осіб вона не повинна була залучати до участі у справі ще й осіб, перед якими мав борги ОСОБА_4, адже до предмета доказування первісного позову не входило з`ясування обсягу боргів ОСОБА_4 перед його кредиторами.
Судові рішення в частині вирішення зустрічного позову до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
У травні 2019 року Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Зазначає, що всі дії державного виконавця були направлені на виконання виконавчого документа та проведені у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, зокрема Законом України "Про виконавче провадження".
У вересні 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не зареєструвала свої права на спірне нерухоме майно, вона не є його власником, а отже в силу положень статті 392 ЦК України ОСОБА_1 не може бути позивачем у справі про визнання права власності, оскільки таке право належить відповідачам.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2019 відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 200/19233/17 з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 21 вересня 2016 року відбулися електронні торги з приводу реалізації нежитлового приміщення № 1 в будинку АДРЕСА_3, яке належало ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіною Н. М.
На підставі зазначеного договору ОСОБА_4 здійснив державну реєстрацію свого права власності на вказане майно та на час проведення електронних торгів, саме за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на спірне майно.
Переможцем зазначених торгів стала ОСОБА_1, яка 26 вересня 2016 року внесла на депозитний рахунок відділу Ленінського ВДВС міста Дніпропетровська суму в розмірі 1 050 000 грн, що підтверджується актом про проведення прилюдних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна від 30 вересня 2016 року.
06 жовтня 2016 року позивач отримала свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сисоєнко І. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2088.