Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 204/551/15-ц
провадження № 61-8514св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представники позивача: Сафір Федір Олегович, Дорофєєв Дмитро Віталійович, Дементьєва Ольга Миколаївна, Устьянов Вадим Віталійович, Дігтяр Володимир Володимирович,
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - Жулковська Світлана Кузьмівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду у складі судді Красвітної Т. П. від 07 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 27 червня 2006 року в сумі 20 586,87 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору від 27 червня 2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. У звʼязку із порушенням зобовʼязань за кредитним договором відповідач станом на 31 грудня 2014 року має заборгованість у сумі 20 586,87 грн, яку просив стягнути з останнього на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2015 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 27 червня 2006 року в сумі 20 586,87 грн, яка складається із: 14 876,93 грн заборгованості за кредитом; 3 903,42 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 350,00 грн заборгованості з комісії за користування кредитом, а також штрафи - 500 грн фіксована частина та 956,52 грн процентна складова.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту існування між сторонами договірних правовідносин і порушення ОСОБА_1 обов`язку з повернення отриманого кредиту, що призвело до виникнення у нього заборгованості, яку відповідач добровільно не погашає.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що заявник в установлений в ухвалі суду від 28 грудня 2018 року строк не усунула зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме, апеляційна скарга та доповнення до неї не містять обґрунтування вирішення судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника, а також не зазначено прізвище, ім`я, по-батькові, місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2019 року у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково вважав, що заявник в установлений в ухвалі суду від 28 грудня 2018 року строк не усунула зазначених недоліків апеляційної скарги та не врахував, що ОСОБА_2, подаючи апеляційну скаргу, діяла в інтересах ОСОБА_1, на підтвердження чого долучила до апеляційної скарги копію нотаріально посвідченої довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 червня 2019 року поновлено заявнику строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 204/551/15-ц з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.