1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


30 вересня 2020 року

м. Київ


справа № 488/926/16-ц

провадження № 61-15328св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,


учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович,

стягувач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",

боржник - ОСОБА_1,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича на ухвалу Миколаївського апеляційного суду у складі судді Ямкової О. О. від 08 липня 2019 року,


ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У травні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д. О. звернуся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі № 488/926/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" боргу в загальному розмірі 4 494 257,88 грн.


Короткий зміст ухвали суду першої інстанції


Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2019 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д. О. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовлено.


Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сама по собі наявність невиконання зобов`язань не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві виїзду, а подання не містить беззаперечних доказів щодо умисного ухилення боржника від виконання зобов`язань покладених на нього судовим рішенням.


Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції


Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 липня 2019 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д. О. на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2019 року повернуто особі, яка її подала.


Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не відноситься до визначеного частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, а тому відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.


Узагальнені доводи вимог касаційної скарги


У серпні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Крім того, посилаючись на те, що справа містить виключну правову проблему, заявник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування єдиної правозастосовчої практики.


Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував положення статті 129 Конституції України та зробив неправильний висновок, що ухвала про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не оскаржується в апеляційному порядку. Внаслідок чого було порушено право заявника на доступ до правосуддя, зокрема гарантоване право апеляційного оскарження судового рішення.


Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2019 року поновлено приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Куліченку Д. О. строк на касаційне оскарження ухвали Миколаївського апеляційного суду від 08 липня 2019 року; відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 488/926/16-ц з Корабельного районного суду міста Миколаєва.


Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.


2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д. О. на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 08 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга підлягає задоволенню.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).


Можливість (право) оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.


Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано у главах 1, 2 розділу V ЦПК України, якими врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.


Статтею 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.


Згідно з пунктом 31 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.



................
Перейти до повного тексту