Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 362/5982/18
провадження № 61-19187св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Гвоздівська сільська рада Васильківського району Київської області,,
третя особа - Васильківська районна державна нотаріальна контора Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року у складі судді Марчука О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, третя особа - Васильківська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вони є спадкоємцями після смерті їх матері за законом. Однак, при зверненні до нотаріальної контори, нотаріусом їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск встановленого законом строку звернення для спадкування.
Таким чином, просили визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх матері.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що наведені позивачами причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду позивачі,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили період часу виникнення у позивачів непереборних обставин, які перешкоджали звернутися до нотаріальної контори. Зазначають, що вказали поважні підстави, такі як перебування на лікарняному та у відрядженні, які завадили їм вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак суди попередніх інстанцій безпідставно їх відхилили.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01 грудня 2017 року серії НОМЕР_1 .
Спадкоємцями померлої за законом є її діти - ОСОБА_1 і ОСОБА_2, про що свідчать: свідоцтво про народження від 26 травня 1970 року серії НОМЕР_2, свідоцтво про народження від 21 листопада 1961 року серії НОМЕР_3 та свідоцтво про укладення шлюбу від 11 травня 1995 року серії НОМЕР_4 .
Установлено, що позивачі отримали свідоцтво про смерть їх матері 01 грудня 2017 року.
10 серпня 2018 року позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
На дату звернення позивачів до нотаріуса - 10 серпня 2018 року, позивачі не мали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Постановою нотаріуса Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Остранициною О. Б. від 10 серпня 2018 року вих. № 1087/02-31, позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті їх матері, у зв`язку з тим, що сплив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 , як на підставу поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини надав докази перебування його у відрядженні з 28 по 30 травня 2018 року (Наказ директора Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" від 25 травня 2018 року № 2505/20-18).
ОСОБА_2 , як на підставу поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини надала докази перебування її на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні № 18 з 24 по 31 травня 2018 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.