Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 291/533/17
провадження № 61-20795св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Головне управління державної казначейської служби України в Житомирській області, Бердичівська місцева прокуратура Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 липня 2019 року у складі судді Рудник М. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області (далі - ГУ ДКС України в Житомирській області), Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури та суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 лютого 2014 року відносно позивача порушено кримінальне провадження № 42014060290000001 (далі - кримінальне провадження) за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 30 серпня 2014 року позивачу вручено повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.
02 вересня 2014 року, на підставі ухвал слідчого судді, позивачу обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - прибувати до слідчих органів та суду за першим викликом; відсторонено позивача від займаної посади - Ружинського селищного голови Житомирської області строком на 2 місяці; накладено арешт на належний позивачу житловий будинок.
24 вересня 2014 року позивачу вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні та 09 жовтня 2014 року справу призначено до судового розгляду. 24 жовтня 2014 року в процесі судового розгляду відносно позивача застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - прибувати до суду за першим викликом та не відлучатися за межі Ружинського району Житомирської області та продовжено строк відсторонення від посади Ружинського селищного голови строком на 2 місяці, який в подальшому додатково продовжувався до 29 червня 2015 року.
Вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року позивача визнано винним за частиною другою статті 364 та частиною другою статті 366 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки та зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн, стягнуто з позивача на користь Ружинської селищної ради Житомирської області 339 000,00 грн відшкодування за завдані збитки, залишено в силі арешт, накладений на його майно та запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
24 лютого 2016 року ухвалою Апеляційного суду Житомирської області вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року скасовано, а кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.
13 жовтня 2016 року Колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області, ухвала апеляційного суду Житомирської області від 24 лютого 2016 року була переглянута та залишена в силі.
Позивач зазначає, що в результаті незаконних дій органів досудового слідства та суду перебував під слідством та судом 27 місяців, а саме з 30 серпня 2014 року до 26 листопада 2016 року та має право на відшкодування шкоди, а саме внаслідок незаконного відсторонення від посади Ружинського селищного голови, яке тривало впродовж 10 місяців (з 02 вересня 2014 року до 29 червня 2015 року) він не отримував заробіток, сума якого становить 52 450,56 грн, яка з урахуванням компенсації за затримку виплати доходів у розмірі 20 953,45 грн, а всього - 73 404,01 грн.
Час незаконного відсторонення позивача від посади Ружинського селищного голови Житомирської області тривав із 03 вересня 2014 року до 29 червня 2015 року, за даний період не нараховувався заробіток та не сплачувались страхові внески, а тому його не буде враховано в загальному страховому стажі. Стягнення судом на користь позивача коштів для відшкодування втраченого заробітку не відновить його права на включення цього періоду до загального страхового стажу за умови відсутності сплати відповідних страхових внесків. Даний час незаконного відсторонення необхідно зарахувати в загальний страховий стаж та стягнути кошти на сплату єдиного соціального внеску в розмірі 23 078,16 грн.
Негативні наслідки подій 2014 - 2016 років - часу проведення досудового слідства та судового розгляду у кримінальному провадженні № 42014060290000001 стосовно позивача за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України до даного часу не втрачають своєї значимості і носять триваючий характер. Він тривалий час перебував під слідством та судом, був змушений докладати додаткових зусиль для підтвердження та доведеності своєї невинуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, його незаконно відсторонено від посади Ружинського селищного голови. Незаконне відсторонення від посади зганьбило його честь та гідність, завдало непоправної шкоди престижу та діловій репутації, а запобіжний захід обмежив його конституційні права на вільне пересування.
Поширення неправдивих ганебних відомостей про нього за допомогою засобів масової інформації (далі - ЗМІ) за ініціативою прокуратури призвело до сформування стійкої думки громадськості про те, що ним вчинено злочин. Незважаючи на те, що його виправдано судом, раніше поширена інформація про кримінальне переслідування суттєво зашкоджує репутації і сьогодні її неможливо відновити виправдувальним рішенням суду, про яке прокуратура не оприлюднила жодної інформації.
Весь час ОСОБА_1 перебував у стані постійного страху і стресу, суттєво були порушені його нормальні життєві зв`язки та погіршились відносини з оточуючими людьми, він постійно був вимушений виправдовуватись перед рідними, колегами, знайомими та друзями. Через триваючий характер його переживань позивачу до даного часу не вдалось відновити стан здоров`я, продовжується його погіршення, що погребує звернення до медичних закладів за медичною допомогою і відповідним амбулаторним та стаціонарним лікуванням. Ступінь та глибину його душевних страждань, завдану незаконним засудженням, істотність вимушених змін у житті, характер моральних страждань підтверджено результатами індивідуально-психологічного дослідження та висновком експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи.
Вважає за необхідне визначити відшкодування завданої йому моральної шкоди в розмірі 1 126 710,00 грн, ураховуючи ступінь та глибину душевних страждань, завдану незаконним кримінальним переслідуванням і засудженням, істотність вимушених змін у житті, характер моральних страждань, з розрахунку із 10 мінімальних заробітних плат за кожен місяць перебування під судом і слідством.
Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду на свою користь:
- 73 404,01 грн, як відшкодування втраченого заробітку;
- 120,40 гривень, як відшкодування понесених витрат;
- 1 126 710,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди;
- 23 078,16 грн для оплати єдиного соціального внеску на суму втраченого доходу; зарахувати період незаконного відсторонення від посади Ружинського селищного голови Житомирської області, яке тривало із 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року до загального трудового стажу ОСОБА_1 та стягнути понесені судові витрати в розмірі 42 370,00 грн, до складу яких входять витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз у розмірі 12 870,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 500,00 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 липня 2019 року позов задоволено частково; стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 73 404,01 грн у відшкодування матеріальної шкоди (втраченого заробітку) та 150 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1, понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн; судові витрати в розмірі 2 234,04 грн компенсовано за рахунок держави.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 має право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", оскільки кримінальне провадження відносно нього закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень. Визначаючи розмір втраченого доходу за час відсторонення від посади суд урахував період перебування позивача під слідством та судом з 03 вересня 2014 року по 29 червня 2015 року, та дослідивши докази у справі встановив розмір втраченого заробітку - 52 450,56 грн і розмір компенсації за затримку виплати доходів - 19 039,58 грн, а всього 73 404.01 грн.
Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування коштів для оплати єдиного соціального внеску на суму втраченого доходу у розмірі 23 078,16 грн, суд виходив з того, що Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" не передбачені підстави для її виплати.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування витрат у розмірі 120,40 грн, суд виходив з того, що вказані витрати понесені позивачем на виготовлення копій та прийняття бюджетних платежів, проте вказані витрати не є судовими витратами, які підлягають відшкодуванню на підставі пункту 3 статті 3 ЗаконуУкраїни "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду".
Щодо вимоги про зарахування періоду незаконного відсторонення його від посади селищного голови, яке тривало із 03 вересня 2014 року до 29 червня 2015 року до загального страхового стажу, суд виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідачі будь-яким чином порушують, не визнають чи оспорюють його право на зарахування часу, протягом якого він не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), до загального трудового стажу, тому така вимога задоволенню не підлягає.
Суд виходив з того, що незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду позивачу спричинено моральні страждання внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.
Визначаючи розмір такого відшкодування суд виходив з розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи - 4 173,00 грн, періоду перебування позивача під слідством та судом, який розпочався з 30 серпня 2014 року та закінчився 26 листопада 2016 року, що становить 26 місяців 24 днів або повних 27 місяців. Таким чином, розмір відшкодування становить - 112 671,00 грн (мінімальна заробітна плата * кількість місяців).
Урахувавши обсяг моральних переживань та страждань, яких зазнав позивач протягом 27 місяців, керуючись принципами поміркованості, виваженості, розумності, справедливості, а також враховуючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача, як особи, яка має право на відшкодування шкоди, відповідно України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"і не призводить до його збагачення, суд визначив грошове відшкодування за завдану позивачу моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн.
Відшкодовуючи витрати на правову допомогу, суд вказав на неспівмірність рівня адвокатських витрат з часом, витраченим на професійну правничу допомогу, тому заявлену позивачем суму в розмірі - 29 500,00 грн зменшив до 9 000,00 грн, урахувавши кількість судових засідань, в яких приймала участь представник позивача та подану заяву щодо уточнення позовних вимог.
Щодо відшкодування витрат на здійснення заходів, щодо забезпечення підготовки науково-правової експертизи тапроведення судово-психологічної експертизи, суд взяв до уваги, що такі висновки були відхилені, а отже відсутні підстави для відшкодування таких витрат.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Бердичівської місцевої прокуратури залишено без задоволення; рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 липня 2019 року залишено без змін; стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в розмірі 4 000,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону та встановлених обставинах справи. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що районним судом правильно визначено розмір шкоди з урахуванням вимог статті 1192 ЦК України, а також Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду ДКС Українипосилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову до ДКС України.
Касаційна скарга мотивована тим, що ДКС України, виконуючи свої повноваження не здійснювала будь яких протиправних дій відносно позивача, що казначейська служба не несе відповідальність за дії органів державної влади. Також посилається на те, що суди неправильно визначили розмір моральної шкоди, оскільки за розрахункову величину слід було брати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2017 року.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У січні 2020 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу ДКС України та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади здійснюється за рахунок держави через органи ДКС України як розпорядників державними коштами. Вважає, що розмір шкоди визначений судами відповідає засадам розумності та справедливості, тому і не оскаржував судові рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, щовідносно ОСОБА_1 внесено 04 лютого 2014 року, відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 4201406029000001, з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.
Відповідно до повідомлення про підозру від 30 серпня 2014 року, повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України.
Згідно ухвал слідчого судді Ружинського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2014 року, застосовано до ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 2 місяці, а саме: прибувати до слідчого, процесуального прокурора у справі, суду за першим викликом; не відлучатися з Ружинського району Житомирської області, на території якого проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання; відсторонено підозрюваного ОСОБА_1, від посади голови Ружинської селищної ради Житомирської області; накладено арешт на належний ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом встановлення заборони на його відчуження.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 26342619 від 03 вересня 2014 року, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 84855444 від 12 квітня 2017 року, на підставі ухвали Ружинського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2014 року, накладено арешт на майно ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .
Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором Ружинського району 24 вересня 2014 року, у кримінальному провадженні, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України за № 4201406029000001, ОСОБА_1 обвинувачувався в умисних діях, які виразилися в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам та обвинувачувався в умисних діях, які виразилися в службовому підробленні, тобто складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Згідно позовної заяви від 16 вересня 2014 року, поданої в порядку статті 128 КПК України, прокурором Ружинського району Житомирської області в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради заявлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, в якому він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Ружинської селищної ради збитки, завданні вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України в сумі 339 900,00 грн.
Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2014 року, призначено кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ружинського районного суду Житомирської області на 05 листопада 2014 року на 11:00 год за участю прокурора, обвинуваченого, захисників.
Відповідно до ухвал Ружинського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2014 року, задоволено клопотання прокурора Ружинського району Житомирської області, застосовано щодо обвинувачено ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, покладено на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати до суду за першим викликом, не відлучатися за межі Ружинського району Житомирської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання; продовжено ОСОБА_1 дію забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади голови Ружинської селищної ради Житомирської області строком на два місяці до 02 січня 2015 року.
Відповідно до ухвал Ружинського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2014 року, від 25 лютого 2015 року та 27 квітня 2015 року, задоволено клопотання прокурора Ружинського району Житомирської області, продовжено ОСОБА_1 дію забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади голови Ружинської селищної ради Житомирської області до 02 березня 2015 року, до 01 травня 2015 року та до 29 червня 2015 року.
Вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно- господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки та зі штрафом в розмірі 8 500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ружинської селищної ради завдані збитки в сумі 339 900,00 грн. Залишено арешт, накладений на належний ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом встановлення заборони на його відчуження. Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишено попередній - особисте зобов`язання. Вирішено питання про речові докази.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24 лютого 2016 року, вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 02 липня 2015 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України скасовано, кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України. Заявлений прокурором в інтересах Ружинської селищної ради цивільний позов на суму 339 900,00 грн залишено без розгляду.