ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 820/2420/16
адміністративне провадження № К/9901/28181/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування вимоги та податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року (суддя Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року (судді: Бартош Н.С. (головуючий), Лях О.П., Донець Л.О.) у справі № 820/2420/16.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) про скасування: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 березня 2016 року № Ф-0031710, податкових повідомлень-рішень від 30.03.2016 № 0000691710, № 0000701710, № 0000711710.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржувані: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 березня 2016 року № Ф-0031710, податкові повідомлення-рішення від 30.03.2016 № 0000691710, № 0000701710, № 0000711710, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 березня 2016 року № Ф-0031710. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.03.2016 № 0000691710. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.03.2016 № 0000701710. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.03.2016 № 0000711710.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 березня 2016 року № Ф-0031710, податкові повідомлення-рішення від 30.03.2016 № 0000691710, № 0000701710, № 0000711710, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушень позивачем вимог чинного податкового законодавства та правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу на підставі п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 1 квартал 2016 року, відповідно до наказу № 65 від 03.02.2016, виданого Індустріальною ОДПІ м. Харкова, згідно наказу № 16-о від 29.02.2016, проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2014 по 31.12.2015.
Підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних позивачем рішень слугував акт №604/20-36-17-01-11/ НОМЕР_1 від 14.03.2016, в якому перевіряючими були зафіксовані порушення позивачем вимог: п. 177.4, п. 177.2 ст. 177 ПК України, у результаті занижено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за 2014 рік на загальну суму 30 965,05 грн, за 2015 рік на загальну суму 55 214,52 грн; ч. 2 п. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в результаті чого донараховано суму єдиного внеску за 2014 ріку сумі 63 003,84 грн, за 2015 ріку сумі 65 734,12 грн; встановлено заниження податкових зобов`язань зі сплати військового збору у перевіряємому періоді на 4 427,00 грн, чим порушено вимоги ст. 168, 176 ПК України, пп. пп. 1.2, 1.6., п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України. У зв`язку з виявленими в ході перевірки порушеннями з боку позивача вимог податкового законодавства, контролюючим органом винесені наступні рішення: вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0031710 від 14.03.2016 на суму 128 737,96 грн; податкове повідомлення-рішення № 0000691710 від 30.03.2016 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму грошового зобов`язання 107 724,41 грн, з яких збільшено за податковими зобов`язаннями на суму 86 179,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 21 544,89 грн; податкове повідомлення-рішення № 0000701710 від 30.03.2016 за платежем військовий збір, на суму грошового зобов`язання 5 533,75 грн, з яких збільшено за податковими зобов`язаннями на суму 4 427,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 106,75 грн; рішення № 0000711710 від 30.03.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в сумі 12 873,79 грн.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження прийнятих відповідачем рішень, але рішенням ГУ ДФС у Харківській області № 184/ФОП/20-40-10-01-14 від 18.04.2016 скарги ФОП ОСОБА_1 від 23.03.2016 та від 06.04.2016 залишені без задоволення, а вимога № Ф-0031710 від 14.03.2016 а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є: " 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна" та це майно позивач використовує у своїй власній господарській діяльності (а саме: нежитлові приміщення, які належать йому на праві власності та розташовані за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ). Протягом перевіряємого періоду між позивачем, в якості орендодавця та іншими суб`єктами господарювання, в якості орендарів укладено ряд однотипних договорів оренди нежитлового приміщення, за умовами яких орендодавець, в порядку та на умовах визначених договором, зобов`язується передати орендареві у строкове користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове користування нежитлове приміщення, що визначене у договорі та зобов`язується сплачувати орендну плату.
За умовами укладених договорів, а саме розділом 5, визначений розмір орендної плати окремо в опалювальний та міжопалювальний періоди та передбачено, що до складу орендної плати включається витрати з комунальних послуг по споживанню електроенергії, водопостачання, водовідведення, опалення, вивезення твердих відходів, а також витрати орендодавця за послуги по обслуговуванню (поточному, капітальному, аварійному, профілактичному ремонту та інше) обладнання, що знаходиться на території об`єкта, що орендується та інші, у тому числі витрати орендодавця на систему тривожної (охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, утримання фізичної охорони об`єкту, експлуатації пристроїв блискавкозахисту та інше. Також цими договорами передбачено, що орендар (його працівники) спільно з усіма іншими орендарями (їх працівниками) має право протягом строку дії договору використовувати всі допоміжні площі приміщень (площі, що відводяться орендодавцем для сумісного користування всіма орендарями), які є місцями загального користування всіх орендарів (їх працівників) одночасно, такі як коридори, санвузли (туалети), душові та роздягальні, ліфти та ліфтові ходи, котельні, тамбури сходи та сходові клітини фойє, балконів та антресолі та інше. Сторони домовилися, що таке користування допоміжними площами приміщень, які є місцями загального користування, входять до суми орендної плати за цим договором.
Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001, в додатку 9 якої визначені Правила розрахунку загальної, корисної та розрахункової площі, будівельного об`єму, площі забудови та поверховості громадських будинків, корисна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх розташованих у ньому приміщень, а також балконів і антресолей в залах, фойє тощо, за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів. У зв`язку з цим, відповідач зазначив, що позивачем включено до витрат вартість придбаних електроенергії, холодної води, газу, які не пов`язані з веденням господарської діяльності - наданням послуг по оренді за площу фактично не надану в оренду.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що посилання відповідача на приписи вказаної Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, як на єдину підставу, з якою контролюючий орган пов`язує порушення позивачем вимог податкового законодавства, є безпідставними, оскільки така розроблена відповідно до чинного законодавства з метою нормативно-методичного забезпечення діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що витрати понесені позивачем на придбання електроенергії, холодної води, газу та ін., є витратами, що пов`язані зі здійсненням основного виду діяльності ФОП ОСОБА_1 (наданням в оренду нежитлових приміщень), оскільки укладеними з іншими суб`єктами господарювання договорами оренди прямо передбачено, що до складу орендної плати включаються і витрати за комунальні послуги, в тому числі не лише за користування об`єктом оренди, а і за користування всіх допоміжних площ приміщень, які фактично використовуються всіма орендарями.
Крім того, встановлено, що у 2014 році, сума одержаного доходу позивача складала 1 404 162,51 грн, сума вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю складала 1 337 257,85 грн, сума чистого оподатковуваного доходу склала - 66 904,66 грн. У 2015 році сума одержаного доходу складала 1 592 899,99 грн, сума вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю складала 1 522 983,55 грн, сума чистого оподатковуваного доходу склала - 69 916,44 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2012 між ФОП ОСОБА_1, (орендодавець) і ФОП ОСОБА_2 (орендар), укладений договір оренди майна № 18/2012, за умовами якого орендодавець в порядку та на умовах, визнаних цим договором, передав орендареві у строкове оплатне користування майно (предмет оренди), а саме: установки для виробництва деревинного вугілля УПДУ - тип М, в кількості 12 (дванадцять) одиниць. Відповідно до п. 2.1 Договору оренди майна з урахуванням додаткової угоди № 1, за користування предметом оренди орендар сплачує орендодавцеві плату в розмірі 6 000,00 грн без ПДВ за 1 (один) календарний місяць, виходячи з вартості оренди однієї установки - 500,00 (п`ятсот) грн без ПДВ за 1 (один) календарний місяць. Протягом тривалого часу заборгованість за договором орендарем не сплачувалася, у зв`язку з чим, позивач звернувся що Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення заборгованості з боржника. При зверненні до суду в порядку господарського судочинства, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 15 279,18 грн (що підтверджується платіжним дорученням № 1043 від 04.07.2014). Підставою для звернення позивача до Господарського суду Харківського області та понесення у зв`язку з цим витрат на сплату судового збору слугувала несплата орендарем заборгованості за договором оренди устаткування, який був укладений в межах здійснення господарської діяльності позивачем з метою отримання доходу, включення позивачем витрати на сплату судового збору до складу витрат не суперечить вимогам податкового законодавства.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що оскільки посадовими особами контролюючого органу було допущено необґрунтоване та незаконне обчислення податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за 2014 року на загальну суму 30 965,05 грн та за 2015 рік на загальну суму 55 214,52 грн, на підставі яких здійснено нарахування ЄСВ, то як наслідок, контролюючим органом здійснено неправомірне та необґрунтоване нарахування суми єдиного внеску за 2014 рік та за 2015 рік, та неправомірно нараховано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом єдиного внеску в сумі 12 873,79 грн, а також здійснено неправомірне та необґрунтоване нарахування суми за платежем військовий збір в сумі 5 533,75 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.