ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 810/4552/18
адміністративне провадження № К/9901/14904/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (суддя - Лапій С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2019 року (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі №810/4552/18.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, фізична особа) звернувся до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просив:
- визнати протиправними дії Київської митниці ДФС, які полягали у здійсненні 15.03.2018 митного огляду ручної поклажі громадянина ОСОБА_1, що оформлено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.03.2018 №50;
- визнати протиправними дії Київської митниці ДФС, які полягали у здійсненні 26.03.2018 митного огляду ручної поклажі громадянина ОСОБА_1, що оформлено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 26.03.2018 №101;
- зобов`язати Київську митницю ДФС та її працівників утриматися від вчинення дій шляхом проведення митного огляду ручної поклажі, багажу, іншого майна громадянина України ОСОБА_1 на підставі доручень Державної прикордонної служби України згідно з пунктом 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 23.05.2012.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки доручення Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України від 15.03.2018 №23/4 та від 26.03.2018 №23/6 складено та направлено до Київської митниці ДФС не особою, що має відповідну компетенцію, дії працівників Київської митниці ДФС призвели до порушення конституційних прав ОСОБА_1, з огляду на те, що проти його волі, примусово здійснено огляд його ручної поклажі. Позивач також зазначає, що внаслідок таких протиправних дій працівники Київської митниці ДФС отримали незаконний доступ до його особистих речей, а вказані дії призвели до протиправного втручання органу державної влади в його особисте життя, а ОСОБА_1 був підданий такому, що принижує його гідність, поводженню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Київської митниці ДФС, які полягали у здійсненні 15.03.2018 митного огляду ручної поклажі громадянина ОСОБА_1, що оформлено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.03.2018 №50. Визнано протиправними дії Київської митниці ДФС, які полягали у здійсненні 26.03.2018 митного огляду ручної поклажі громадянина ОСОБА_1, що оформлено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 26.03.2018 №101. Вирішено стягнути на користь громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн. 60 коп. У решті позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо протиправності дій Київської митниці ДФС, які полягали у здійсненні 15.03.2018 та 26.03.2018 митного огляду ручної поклажі громадянина ОСОБА_1, що оформлено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.03.2018 №50 та від 26.03.2018 №101 відповідно з огляду на те, що доручення 15.03.2018 №23/4 та від 26.03.2018 №23/6 Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України складено та направлено до Київської митниці ДФС не особою, що має відповідну компетенцію.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Київської митниці ДФС та її працівників утриматися від вчинення дій шляхом проведення митного огляду ручної поклажі, багажу, іншого майна громадянина України ОСОБА_1, суди виходили з того, що оскільки заявлена позовна вимога про зобов`язання Київську митницю ДФС та працівників Київської митниці ДФС утриматися від вчинення дій шляхом проведення митного огляду ручної поклажі, багажу, іншого майна громадянина України ОСОБА_1 на підставі доручень Державної прикордонної служби України згідно з пунктом 14 Вичерпного переліку ґрунтується виключно на припущеннях позивача про можливість вчинення відповідачем таких дій у майбутньому, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська митниця ДФС звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі №810/4552/18 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 15.03.2018 прибув в Україну через Міжнародний аеропорт "Бориспіль", де в приміщенні ДП "Зал офіційних делегацій" під час митного контролю на підставі доручення від 15.03.2018 №23/4 працівники Київської митниці ДФС здійснили митний огляд його ручної поклажі. Під час вказаного огляду заборонених або обмежених до переміщення товарів не виявлено.
За результатами огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.03.2018 №50.
Також судами встановлено, що позивач 26.03.2018 виїжджав з України через Міжнародний аеропорт "Бориспіль", де в приміщенні ДП "Зал офіційних делегацій" під час митного контролю на підставі доручення від 26.03.2018 №23/6 працівники Київської митниці ДФС здійснили митний огляд його ручної поклажі. Під час вказаного огляду заборонених або обмежених до переміщення товарів не виявлено.
За результатами огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 26.03.2018 №101.
Підставою для даних оглядів слугували норми пункту 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №467 від 23.05.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), про що зазначено у графі 4 вказаних актів.
З метою отримання інформації (доказів) щодо підстав здійснення зазначеного вище огляду, до Київської митниці ДФС позивачем було направлено запити про доступ до публічної інформації від 17.05.2018 та від 18.05.2018.
Як вбачається з відповіді №3844/2/10-70-61-В-15зпі-16зпі від 23.05.2018 наданої Київською митницею ДФС, вказані вище огляди позивача проведено на підставі доручень Державної прикордонної служби України від 15.03.2018 №23/4 та від 26.03.2018 №23/6.
Судами також встановлено, що з метою отримання інформації (доказів) про підстави здійснення цих оглядів до Державної прикордонної служби України позивачем направлений адвокатський запит від 29.05.2018.
Згідно з наданої Державною прикордонною службою України від 04.06.2018 вих. №0.184-23242/0/15-18 відповіді, доручення органу охорони державного кордону Державної прикордонної служби України від 15.03.2018 №23/4 та від 26.03.2018 №23/6 про проведення огляду ручної поклажі та іншого майна не може бути надано, оскільки воно зберігається в органі охорони державного кордону, на ділянці якого відбувалось перетинання державного кордону України.
З метою отримання інформації (доказів) про підстави здійснення оглядів, до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" направлений запит про доступ до публічної інформації від 14.06.2018.
Як слідує з відповіді Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" від 21.06.2018 №23/В-12, правовою підставою для проведення огляду майна позивача було спрацювання бази даних Державної прикордонної служби України, а копію самого доручення направлено бути не може.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Київська митниця ДФС вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого передчасно прийнято рішення задоволення позовних вимог в оскаржуваній відповідачем частині та визнано протиправними дії контролюючого органу. Відповідач вважає, що огляд речей позивача було проведено на підставі пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України 23.05.2012 №467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України" доручення Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонною служби від 15.03.2018 №23/4 та від 26.03.2018 №23/6, що видані на виконання доручення Служби безпеки України від 11.01.2018 №2/5/4-987 та від 15.05.2018 №2/3/3-16354, за наявності контррозвідувальної справи. Вважає, що огляд ручної поклажі громадянина України ОСОБА_1 було проведено з додержанням вимог нормативно-правових актів, оскільки на переконання відповідача, митні органи наділені правом здійснювати митний контроль усіх товарів. За викладеного, відповідач вказує, що Київська митниця ДФС правомірно провела огляд ручної поклажі громадянина ОСОБА_1, а тому підстави для визнання протиправними дій Київської митниці ДФС, які полягали у здійсненні 15.03.2018 та 26.03.2018 митного огляду ручної поклажі громадянина ОСОБА_1, що оформлено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.03.2018 №50 та від 26.03.2018 №101 відповідно - відсутні.
9. У свою чергу ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не подав заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України:
10.1. Стаття 19
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Митний кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 2 частини першої статті 336
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
11.2. Частина перша статті 339.
Якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю, зазначеним у частині першій статті 319 цього Кодексу, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, орган доходів і зборів має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.