ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 169/380/17
адміністративне провадження № К/9901/30308/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Турійського районного суду Волинської області від 08.06.2017 (суддя - Турак О.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017р. (судді - Заверуха О.Б., Гінда О.М., Ніколіна В.В.) за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання протиправними дій та спонукання до перерахунку пенсії,
встановив:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просила замінити стягувача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Турійського районного суду Волинської області у справі №2-181/10 про зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області провести перерахунок і виплату раніше призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_2 в розмірі, визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 по 31.05.2010, його правонаступником ОСОБА_1 .
Ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 08.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено стягувача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у виконавчому провадженні з виконання рішення Турійського районного суду Волинської області від 08.09.2010 у справі №2-181/10 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання протиправними дій та спонукання до перерахунку пенсії, його правонаступником ОСОБА_1 .
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви або направити справу на новий розгляд.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі з`ясовано обставини справи та досліджено докази, що призвело до ухвалення рішень, які підлягають скасуванню.
Заперечуючи проти касаційної скарги ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Турійського районного суду Волинської від 08.09.2010, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, задоволено позов ОСОБА_2 ; зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області провести перерахунок і виплату раніше призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_2 в розмірі, визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 до 31.05.2010.
На виконання вказаного рішення суду, 06.03.2013 Турійським районним судом Волинської області видано виконавчий лист №2-181/10/0316.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим виконкомом Перевалівської сільської ради Турійського району Волинської області.
Відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.12.2016, ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 ; спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: доплати по перерахунку призначеної державної і додаткової пенсії, яку було нараховано, але не виплачено за життя, в розмірі визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 22.05.2008 по 31.05.2010, в сумі 64630,15 грн., яка знаходиться на особовому рахунку № НОМЕР_2 в управлінні Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області та належить померлому на підставі довідки, наданої управлінням Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області 12.12.2016 за №2928/02-16.
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із наявності підстав для заміни стягувача його спадкоємцем у відповідності до положень ст. 264 КАС України.
З висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).
Відповідно до ст. 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІІ суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За положеннями ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Отже, спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Відповідно до ст. 55 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Згідно з ч. 1 ст. 264 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.