ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 212/2276/16-а (2-а/216/75/19)
адміністративне провадження № К/9901/8575/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Кузнецова Р.О. від 26 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., Шлай А.В. від 19 лютого 2020 року
у справі №212/2276/16-а (2-а/216/75/19)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, треті особи: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі також - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя, в якому просив визнати протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель міста Кривого Рогу" від 14.05.2010 №3884 з моменту його прийняття.
2. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року справу №212/2276/2016-а передано за територіальною підсудністю до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
3. Розпорядженням голови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2018 року справу №212/2276/16-а передано для розгляду до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
4. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року справу №212/2276/2016-а передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду.
5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року справу №212/2276/16-а передано до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
6. Розпорядженням голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2018 року справу №212/2276/16-а передано для розгляду до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
7. 13 листопада 2018 року ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Кузнецова Р.О. справу №212/2276/2016-а (2а/216/216/18) прийнято до провадження .
8. Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року закрито провадження у справі №212/2276/2016-а на підставі пункту 6 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року скасовано та прийнято постанову, якою закрито провадження у справі №212/2276/16-а (2а/216/75/19).
10. 25 березня 2020 року від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №212/2276/16-а, у якій просить такі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №212/2276/16-а.
12. 12 червня 2020 року від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу.
13. 22 червня 2020 року від Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради до Верховного Суду надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
15. Предметом оскарження у даній справі є рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" від 14 травня 2010 року № 3884.
16. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року у справі № 2а-423/10, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2012 року № К/9991/76012/11, рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" від 14 травня 2010 року № 3884 визнано нечинним.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Криворізького районного суду м. Кривого Рогу "Про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земельної ділянки земель міста Кривого Рогу" від 14 травня 2010 року №3884 визнано нечинним в судовому порядку, рішення набрало законної сили, а тому вказане є підставою для закриття провадження у справі відповідно до приписів пункту 6 частини 1 статті 238 КАС України.
18. Частково задовольняючи апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правильно вирішивши питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 238 КАС України та обґрунтовано відмовивши в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права в частині недодержання порядку розгляду заяв про відвід судді, що в свою чергу свідчить про розгляд та вирішення справи неповноважним складом суду.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки судом першої інстанції необґрунтовано закрито провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 238 КАС України, тобто за нормами КАС України, які не були чинними на момент відкриття провадження у справі. Оскільки провадження у даній справі відкрито у 2016 році, то і норми КАС України потрібно застосовувати ті, які діяли до 15 грудня 2017 року. Крім того, провадження у справі закрито в межах первинних позовних вимог, без врахування клопотання про їх збільшення.
20. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наявність судових рішень, що набрали законної сили, про визнання нечинним оскаржуваного акта органу місцевого самоврядування правомірно дійшли висновку про застосування положень пункту 6 частини 1 статті 238 КАС України та закрили провадження у справі.
21. Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради у поясненнях на касаційну скаргу просив відмовити у задоволені такої з підстав визнання рішенням суду, яке набрало законної сили, нечинним акта органу місцевого самоврядування, що є предметом оскарження.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
23. Позивач, звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції заначив про те, що судом першої інстанції не розглянуто належним чином заяви про відвід судді та протиправно відмовлено у їх задоволенні. Судом порушено визначений законом порядок вирішення питання про відвід, що, на думку скаржника, є підставою для скасування судового рішення. Також, позивач зазначає, що 26 листопада 2019 року ним подано заяву про збільшення позовних вимог, при цьому, суд першої інстанції так і не вирішив питання щодо прийняття такої заяви та закрив провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 238 КАС України в межах первинних позовних вимог.
24. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 та 2 статті 308 КАС України).
25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24 вересня 2019 року позивачем неодноразово заявлялись відводи судді Кузнецову Р.О. з підстав упередженості щодо розгляду даної справи. Вказані заяви вирішено ухвалами від 25 вересня 2019 року шляхом відмови у їх задоволенні із порушенням порядку, визначеного статтею 40 КАС України, зокрема питання про відмову в задоволенні заяв про відвід судді вирішено суддею одноособово без передачі вказаного питання на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1статті 31 цього Кодексу.
26. 26 листопада 2019 року позивачем повторно заявлено відвід судді Кузнецову Р.О. Однак, вказану заяву позивача про відвід судді не було вирішено судом першої інстанції шляхом прийняття однієї з ухвал, визначених статтями 39, 40 КАС України.
27. Неупередженість складу суду досягається завдяки закріпленому в КАС України механізму відводу судді (колегії суддів).
28. Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
29. Згідно з частиною 1 та 2 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.