ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 340/458/19
адміністративне провадження № К/9901/26949/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області в особі постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі судді Брегей Р.І. від 19.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., Чепурнова Д.В. від 16.05.2019,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року Спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (далі - СП ТОВ "Світловодськпобут", Товариство, позивач) звернулося з позовом до виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області в особі постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення (далі - Виконком, Комісія відповідно, відповідачі), у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо надання дозволу на відключення квартири (приміщення) від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, викладені в пункті 3 протоколу засідання Комісії від 27.05.2015 №4 (далі - спірні рішення).
2. У позові наводились аргументи про те, що оскаржуване рішення порушує права підприємства в частині надання послуг з теплопостачання та нарахувань оплати за такі послуги, оскільки відповідно до рішення Виконкому від 15.08.2012 №742 є виконавцем цих послуг в м. Світловодськ.
3. Також позивачем зазначалось, що відповідач, приймаючи спірне рішення, порушив встановлену законом процедуру, у зв`язку з чим Товариство наполягало на незаконності такого рішення, просила визнати його протиправним та скасувати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019, у відкритті провадження у справі відмовлено.
5. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач ставить перед судом питання про вирішення спору щодо права володіння (користування) житлом. Суди вказували на те, що відповідачами у цьому спорі повинні бути, в першу чергу, його власники, а не Комісія, бо саме вони можуть втратити право на відключення житла від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Суди звертали увагу на положення статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою встановлено, що юридичні особи, громадяни України можуть бути відповідачами лише за позовом суб`єкта владних повноважень.
6. Зважаючи на викладене, суди дійшли висновку про неналежність розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий спір, який, згідно з позицією судів, стосується права користування житлом, тому не є публічно-правовим і повинен вирішуватись судами цивільної юрисдикції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваним рішенням Комісії, яка входить до структури виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області, надано дозволи 153 громадянам на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
9. Вважаючи, що таким рішенням порушено права і охоронювані законом інтереси Товариства, останнє звернулось до суду з даним позовом.
10. Оскаржуваними судовими рішеннями у відкритті провадження у справі відмовлено.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги наводяться аргументи про те, що СП ТОВ "Світловодськпобут" у своєму позові не ставило перед судом питання про вирішення спору стосовно права володіння (користування) житлом 153 громадян, а чітко визначало відповідачем орган місцевого самоврядування, як суб`єкта владних повноважень, рішення якого впливає на права та обов`язки Товариства, як виконавця послуг з теплопостачання, нарахувань оплати за такі послуги.
12. Скаржник відзначає, що в даному випадку відсутній спір щодо права користування житлом, а тому така справа, з огляду на предмет спору і суб`єктний склад учасників справи, характеру і суті спірних правовідносин, є публічно - правовим і підлягає розгляду судами адміністративної юрисдикції.
13. Звертає увагу позивач і на наявну правозастосовчу практику Верховного Суду в аналогічних спорах, які розглядаються, в тому числі судом касаційної інстанції, по суті позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, зокрема, у справах №1140/3437/18, 2340/3634/18, 766/13874/17, 233/6021/14-а.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
15. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
16. При цьому, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;.
17. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
18. Також, за визначенням пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
19. За приписами статті 7 цього ж Закону до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить:
1) затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм;
2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону;
3) затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;
4) визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
5) управління об`єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;
6) забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;
7) встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців;
8) інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;
9) укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг;
10) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг;
11) проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства;