ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №820/576/16
адміністративне провадження №К/9901/42014/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бартош Н.С., судді - Лях О.П., Донець Л.О.)
у справі №820/576/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон""
до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон"" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Центральна ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про безпідставність висновків контролюючого органу про необхідність включення позивачем до складу інших доходів суми грошових коштів, що надійшли від ТОВ "Алгоритм", ТОВ "Флавія", ТОВ "КПП-Інвест" та ТОВ "Компанія "Варант"" на рахунок Товариства з огляду на те, що зазначена сума коштів надійшла на рахунок платника як попередня оплата за товар та оплата за договором купівлі-продажу цінних паперів та не відповідає ознакам поворотної фінансової допомоги. Також Товариство вказує на протиправність висновків контролюючого органу про завищення позивачем витрат.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року (головуючий суддя - Спірідонов М.О.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сплачені ТОВ "Компанія "Варант"" на користь позивача грошові кошти у розмірі 492 000,00 грн є безповоротною фінансовою допомогою, що протиправно не була врахована Товариством у його податковому обліку (доходи від іншої операційної діяльності) за ІV квартал 2012 року, оскільки позивачем не надано доказів переходу правова власності на акції, іменні прості (код цінних паперів: UA1702141003, UA0101921007) до покупця - ТОВ "Компанія "Варант"". Харківський окружний адміністративний суд зазначив, що господарські операції позивача з ТОВ "Алгоритм", ТОВ "Флавія" та ТОВ "КПП-Інвест" по їх суті також відповідають визначенню поворотної фінансової допомоги, оскільки позивач фактично безвідсотково користувався грошима вказаних юридичних осіб.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 по справі № 820/576/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено:
- скасовано податкове повідомлення-рішення за № 0001532201 від 30.12.2015 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: "податок на прибуток" у розмірі 224 857,50 грн, у тому числі за основним платежем 179 886,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 44 971,50 грн.
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 3 710,03,03 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив, що факт переходу права власності на цінні папери від позивача до ТОВ "Компанія "Варант"" підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з рахунку. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що грошові кошти отримані Товариством за укладеними з ТОВ "Алгоритм", ТОВ "Флавія" та ТОВ "КПП-Інвест" договорами не відповідають ознакам поворотної фінансової допомоги, визначеним пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, оскільки є передоплатою за товар. Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції заначила, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року не містить жодних обґрунтувань відмови у задоволенні позовних вимог в частині доводів платника про безпідставність висновків контролюючого органу, що Товариство є вигодо набувачем за результатами здійснення господарської діяльності із діяльності ТОВ "Динеро -Капітал".
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив її скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що Товариство у даному випадку є вигодо набувачем, оскільки отримує податкову вигоду за рахунок третіх осіб, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем у межах його повноважень та у спосіб встановлений законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
03 листопада 2017 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду у порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 10.12.2015 № 1681/20-30-22-01/35245211 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- пп. 14.1.54 п. 14.1, п. 14.1.257, пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, пп. l39.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141 ПК України", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, за IV квартал 2012 року на суму 179 886,00 грн;
- пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, п. 138.6 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1 п. 139 ст. 139, пп. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.10.5. п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141 ПК України, що призвело до зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2014 рік на суму 3 320 682,00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 30.12.2015 за №0001532201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 224 857,50 грн, в тому числі за основним платежем - 179 886,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 44 971,50 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п. 14.1.257 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, переданих платнику податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; 2) сума безнадійної заборгованості, відшкодованої кредиторові позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; 3) сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнуту після закінчення строку позовної давності; 4) основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також суму процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); 5) сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.