ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 915/650/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області (далі - Прокурор, скаржник)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (головуючий - суддя Бєляновський В.В., судді: Богатир К.В., Поліщук Л.В.)
у справі №915/650/18
за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгул Груп" (далі - ТОВ "Інгул Груп", відповідач)
про стягнення 66 398,20 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У червні 2018 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "Інгул Груп" про стягнення збитків в сумі 66 398,20 грн.
1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач на порушення вимог чинного законодавства не ініціював укладення договору про пайову участь, у зв`язку з чим договір пайової участі між відповідачем та Миколаївською міською радою укладено не було, кошти пайової участі до бюджету відповідачем не сплачено, чим завдано шкоди місцевому бюджету та унеможливило виконання Миколаївською міською радою функцій з розвитку інфраструктури територіальної громади міста Миколаєва.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Інгул Груп" на користь Миколаївської міської ради грошові кошти у сумі 66 398,20 грн. Стягнуто з ТОВ "Інгул Груп" на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у розмірі 1762 грн.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Стягнуто з прокуратури Миколаївської області на користь ТОВ "Інгул Груп" судові витрати в сумі 2643 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Прокурор, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №915/650/18 скасувати, а рішення Господарського Миколаївської області від 16.01.2019 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
4.1. судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 1, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), статей 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інгул Груп" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу Прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі №915/650/18 за касаційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 в порядку письмового провадження та зупинено касаційне провадження у цій справі до прийняття рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1107/18 та Великою Палатою Верховного Суду у справі №911/594/18 щодо питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 поновлено касаційне провадження у справі № 915/650/18 за касаційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області та водночас зупинено касаційне провадження у справі № 915/650/18 за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Миколаївської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18 щодо питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2020 поновлено касаційне провадження у справі № 915/650/18 за касаційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області в порядку письмового провадження.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 19.02.2013 за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 95, ТОВ "Інгул Груп" придбало у ТОВ "Альпстрой" нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 157/1, та складаються з адмінбудівлі загальною площею 431,4 кв м.
6.2. 13.11.2013 Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Інгул Груп" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення від 28.08.2013 № 30/41 передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 2000 кв м для обслуговування майнового комплексу по вул. Остапа Вишні, 157/1, у тому числі 263 кв м під капітальною забудовою.
6.3. Листом від 31.03.2014 № 727/02.0204-22/12/14 Миколаївська міська рада з посиланням на отримання ТОВ "Інгул Груп" в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції виробничої будівлі з адміністративно-побутовим блоком по вул. Остапа Вишні, 157/1 в м. Миколаєві, повідомила останнього про зобов`язання товариства взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, у зв`язку з чим виклала вимогу терміново надати копії документів про загальну кошторисну вартість реконструкції виробничої будівлі.
6.4. Відповідач до Миколаївської міської ради з приводу укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва не звертався, сплату коштів на розвиток інфраструктури міста до міського бюджету м. Миколаєва не здійснив, що підтверджується листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.10.2017 та листом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 04.05.2018 № 17-1770.
6.5. 31.07.2015 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області затверджено Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція виробничої будівлі з адміністративно-побутовим блоком по вул. Остапа Вишні, 157/1 в м. Миколаєві, згідно з якою загальна площа будівлі складає 426,7 кв м, кошторисна вартість будівництва 1 327 964 грн.
7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
7.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
7.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.4. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Спір у справі стосується права позивача вимагати від відповідача відшкодування збитків, завданих невиконанням відповідачем обов`язку укласти договір про пайову участь відповідно до вимог статті 40 Закону №3038-VI, який виник через здійснення відповідачем як замовником реконструкції будівлі та, як наслідок, невиконанням відповідачем обов`язку сплатити суму коштів пайової участі.
8.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування збитків, завданих Миколаївській міській раді внаслідок невиконання визначеного Законом № 3038-VI обов`язку замовника будівництва щодо перерахування до місцевого бюджету коштів пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста.
Місцевий господарський суд встановив, що відповідач є замовником будівництва (реконструкції), а тому реконструкція, здійснена ним, охоплюється законодавчим визначенням забудови, виходячи з вказаних положень законодавства, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту має бути укладеним в обов`язковому порядку, в межах встановленого строку, неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, в діях ТОВ "Інгул Груп" наявний склад цивільного правопорушення, Миколаївська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, здійснений розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Миколаєва, який необхідно було сплатити ТОВ "Інгул Груп", є таким, що відповідає пункту 4.2 Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Миколаєва.
8.3. На відміну від місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків.
Так, апеляційним господарським встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 19.02.2013 відповідач придбав у ТОВ "Альпстрой" нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 157/1 та складаються з адмінбудівлі загальною площею 431,4 кв м, а після реконструкції цієї будівлі її загальна площа складає 426,7 кв м, що підтверджується технічними паспортами на виробничий будинок станом на 2003 рік та на 2015 рік виготовленими Миколаївським МБТІ на замовлення ТОВ "Альпстрой" та ТОВ Інгул Груп, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.11.2015, Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації.
Також судом встановлено, що відповідачем проведено роботи з реконструкції належного йому на праві власності нерухомого майна, а саме: заміна і утеплення вікон, дверей, покриття даху, утеплення зовнішніх стін плитами із пінопласту з метою забезпечення економного використання енергоресурсів, і відповідна реконструкція не передбачає забудову земельної ділянки та зміну зовнішньої конфігурації приміщення, як не передбачає і зміну зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, а відтак у спірних правовідносинах відповідач не належить до осіб, які мають намір щодо забудови земельної ділянки в розумінні частини другої статті 40 Закону №3038-VI, оскільки виконання робіт з реконструкції нерухомого майна не передбачає здійснення забудови земельної ділянки.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що роботи з реконструкції нерухомого майна, завершення яких оформлено затвердженою Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївські області Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації реконструкція виробничої будівлі з адміністративно-побутовим блоком за адресою вул. Остапа Вишні, 157/1 в місті Миколаєві, мають ознаки внутрішньої реконструкції та входять у загальне поняття будівельних робіт за класифікаторами видів будівельних робіт, проте не є саме такими роботами, за якими, виходячи з правозастосовчого тлумачення Закону №3038-VI, передбачається виникнення обов`язку щодо укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.
Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов висновків про те, що відповідач не підпадає під категорію забудовників, які зобов`язані сплачувати внески на розвиток соціальної інфраструктури відповідно до Закону №3038-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
8.4. Верховний Суд, здійснюючи перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з такого.
8.5. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон №3038-VI (далі - посилання на цей Закону у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
8.6. За статтею 1 Закону №3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок), і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
8.7. Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
8.8. Відповідно до частини другої статті 40 Закону №3038-VI замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини 3 статті 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
8.9. Згідно з частинами п`ятою та дев`ятою статті 40 Закону №3038-VI величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.