ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 907/64/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Могила С.К.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Воловецького колективного підприємства "Агрошляхбуд"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зварич О.В., судді Галушко Н.А., Желік М.Б.)
за позовом Хустської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби
до 1. Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області
2. Воловецького колективного підприємства "Агрошляхбуд"
про визнання недійсними результатів процедури закупівлі та договору про закупівлю послуг за державні кошти
за участю:
прокурора: Кузнецова Ю.В. (посвідчення),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Заступник керівника Хустської місцевої прокуратури (далі-прокурор) звернувся у суд з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (далі-позивач) до Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі-відповідач-1) та Воловецького колективного підприємства "Агрошляхбуд" (далі-відповідач-2), згідно якого, уточнивши позовні вимоги, просив:
- визнати недійсними результати переговорної процедури закупівлі, проведеної відповідачем-1 19.09.2018 про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С 070623 Потік - Шипіт км 0+000-2+400 Закарпатської області та оформленої протоколом засідання тендерного комітету відповідача-1 від 19.09.2018;
- визнати недійсним договір №81 від 05.10.2018, укладений між відповідачами за результатами проведення переговорної процедури про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С 070623 Потік - Шипіт км 0+000-2+400 Закарпатської області закупівлі на суму 4075500,00 грн., на майбутнє.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення тендерного комітету та спірний договір укладені в порушення вимог законодавства, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.06.2019 (суддя Ремецькі О.Ф.) позов залишено без розгляду.
2.2. Свій висновок суд мотивував тим, що прокурор не обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача, оскільки прокурором не було встановлено причини, які перешкоджали захисту інтересів держави позивачем і які ж є підставами для звернення прокурора з цим позовом.
2.3. Оскарженою постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019, вище вказана ухвала суду скасована, а справа передана на розгляд суду першої інстанції.
2.4. Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прокурор обґрунтував наявність підстав для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивача, так як позивачем заходи щодо усунення порушень інтересів держави у судовому порядку не вживалися. Крім того, апеляційний суд вказав на те, що ухвала суду першої інстанції була винесена після закриття підготовчого провадження, що є порушенням норм процесуального закону.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказану постанову суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги відповідач-2 посилався на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що: суд апеляційної інстанції безпідставно послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, оскільки обставини цієї справи та справи, що переглядається є відмінними; не звернення позивача із позовом не доводить неналежне здійснення ним своїх повноважень, що виключає підстави для звернення прокурора з позовом до суду; апеляційним судом не врахований правовий висновок, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду на стадії розгляду справи по суті.
3.3. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану постанову суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
4. Мотивувальна частина
4.1. Апеляційний суд встановив, що в процесі вивчення питання додержання законності при проведенні відповідачем-1 закупівлі послуг по об`єкту "Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С 070623 Потік - Шипіт км 0+000-2+400 Закарпатської області" прокурор виявив, що державними органами за наявності у них відповідних прав та обов`язків, не здійснюється захист порушених інтересів держави у даних правовідносинах.
4.2. Прокурором на адресу позивача було надіслано лист № 95-115 вих.19 від 11.01.2019, в якому прокурор повідомив про виявлені порушення тендерного законодавства та вбачаються підстави для захисту прокурором інтересів держави в судовому порядку шляхом оскарження результатів торгів та укладеного за їх результатами договору з відповідачем-2. У зв`язку з чим, прокурор просив у найкоротші терміни надати інформацію про те, чи виявлялися позивачем вище вказані порушення при проведенні закупівлі послуг у ході моніторингу чи перевірки.
4.3. Листом від 17.01.2019 №13-07-13-17/239-2019 позивач повідомив прокурора про те, що перевірка публічних закупівель, які проводились відповідачем-1 із закупівлі послуг по названому об`єкту ними не проводилась.
4.4. 23.01.2019 прокурор скерував позивачу лист № 95-305 вих. 19, яким повідомив, що на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено підстави для представництва інтересів держави в особі позивача, реалізація прокурором представницької функції в даному випадку обумовлена необхідністю визнання недійсними протоколу про результати проведення переговорної процедури закупівлі та договору про закупівлю послуг за державні кошти, укладеного між відповідачами. При цьому прокурор повідомив позивача, що прокуратурою в порядку господарсько-процесуального законодавства України буде подано позовну заяву до господарського суду Закарпатської області.
4.5. Прокурор в обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі позивача посилався на те, що в ході вивчення стану додержання вимог законодавства на предмет виявлення фактів порушень при проведенні публічних закупівель та незаконного використання бюджетних коштів виявлено порушення вимог чинного законодавства у зазначеній сфері, яке допущене відповідачем-1.
4.6. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.7. Пунктом 1 частини першої статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
4.8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
4.9. Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
4.10. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.