1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


24 вересня 2020 року

м. Київ


справа № 569/17386/18

провадження № 61-5649св20


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон",

представник відповідача - Пікалова Юлія Володимирівна,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" - Пікалової Юлії Михайлівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2019 року у складі судді Гордійчук І. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Хилевича С. В.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (далі - ТОВ "ВП "Акватон") про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 1991 року вона перебувала у трудових відносинах з ТОВ "ВП "Акватон". 21 червня 2018 року вона була попереджена про скорочення чисельності працівників, а 22 серпня 2018 року її було звільнено із займаної посади заступника генерального директора з комерційних питань у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Вважала своє звільнення незаконним, оскільки їй не було запропоновано усі наявні на підприємстві вакантні посади, а її звільнення відбулося лише через особисте неприязне ставлення до неї як колишньої дружини керівника підприємства - ОСОБА_3, пов`язане із розірвання шлюбу та поділом майна подружжя.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконними і скасувати накази генерального директора ТОВ "ВП "Акватон" від 21 червня 2018 року № 84-к в частині виведення із штатного розпису посади заступника генерального директора з комерційних питань і від 22 серпня 2018 року № 112-к про її звільнення з посади заступника генерального директора з комерційних питань та поновити її на роботі з 24 серпня 2018 року; стягнути з ТОВ "ВП "Акватон" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2018 року по день постановлення судом рішення.


Короткий зміст судових рішень


Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано наказ від 22 серпня 2018 року № 112-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника генерального директора з комерційних питань.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі в ТОВ "ВП "Акватон" на посаді заступника генерального директора з комерційних питань з 24 серпня 2018 року.

Стягнуто з ТОВ "ВП "Акватон" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 серпня 2018 року по 23 жовтня 2019 року у розмірі 1 632 792,20 грн.

Стягнуто з ТОВ "ВП "Акватон" у дохід держави судовий збір у розмірі 2 114,40 грн.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора з комерційних питань та стягнення з ТОВ "ВП "Акватон" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.



Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем не було виконано передбачений законом обов`язок по працевлаштуванню працівника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, згідно з яким роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду та існували на день звільнення, що свідчить про порушення роботодавцем вимог статті 49-2 КЗпП України. Таким чином, звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України проведено з порушенням вимог трудового законодавства, що відповідно до статті 235 КЗпП України є підставою для її поновлення на роботі і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу, частково зупинено виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2019 року і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ТОВ "ВП "Акватон" - Пікалова Ю. М., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних вимог.


Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме неправильне застосування статті 42 КЗпП України, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 569/9913/18, провадження № 61-15809св19, від 21 жовтня 2019 року у справі № 766/13926/18-ц, провадження № 61-9437св19, від 23 травня 2018 року у справі № 334/1939/16-ц, провадження № 61-118св18, неправильне застосування статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України "Про оплату праці" без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц, провадження № 61?14794св18, неправильне застосування статті 49-2 КЗпП України без урахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 754/619/18, провадження № 61?17249св19, у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 760/3664/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку, що позивачу при звільненні не було запропоновано усі вакантні посади, оскільки в останньої була відсутня кваліфікація і необхідний досвід роботи для заміщення посад як головного бухгалтера, так і консультанта з питань зовнішньоекономічної діяльності, при цьому посаду консультанта з зовнішньоекономічної діяльності тільки планувалося ввести, вона не була вакантною і не могла бути запропонована ОСОБА_1 . Щодо професій охоронника, прибиральниці та машиніста крана, то ці посади є робітничими, нижчої кваліфікації, ніж у позивача, а тому не могли бути запропоновані їй. Інші вакантні посади на підприємстві були відсутні.

Також вказує, що позивач займала посаду заступника генерального директора з комерційних питань і така посада у штатному розписі була одна, тобто вимоги закону щодо врахування переважного права та переваг при залишенні на роботі у даному випадку не могли бути застосовані, оскільки іншого працівника на такій же посаді, з яким потрібно було порівнювати кваліфікацію і продуктивність праці, не було.

Крім того, позивача було поновлено на посаді, яку вона раніше обіймала, незважаючи на те, що ця посада скорочена, а скорочення не скасоване судом.

При звільненні позивача відповідачем були дотримані усі вимоги трудового законодавства, тому підстав для задоволення її позову немає.


Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу


У квітні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


05 травня 1991 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу у фірму "Акватно" (у подальшому перейменована на ТОВ "ВП "Акватно") на посаду діловода, де працювала на різних посадах, а з 19 березня 2012 року - на посаді заступника генерального директора з комерційних питань згідно з наказом від 19 березня 2012 року № 24-к.



Відповідно до наказу генерального директора ТОВ "ВП "Акватон" від 21 червня 2018 року № 84-к "Про внесення змін до штатного розкладу та скорочення чисельності працівників" з 02 липня 2018 року були внесені зміни у штатний розпис товариства і виведено наступні посади: заступника генерального директора з комерційних питань; заступника генерального директора із зовнішньо-економічних питань; начальника виробництва обмотувальної дільниці; начальника виробництва столярної дільниці; вантажника - одну штатну одиницю; одну штатну одиницю лицювальника-плиточника; водія - одну штатну одиницю; підсобного працівника - одну штатну одиницю; прибиральника виробничих приміщень - одну штату одиницю.

Інспектору з кадрів ОСОБА_4 у термін до 21 червня 2018 року було доручено надати списки працівників, які підпадають під скорочення, з урахуванням переваг залишення на роботі, передбачених чинним законодавством (пункт 2 наказу), у термін до 23 червня 2018 року включно вручити усім працівникам, які підпадають під скорочення, для письмового ознайомлення повідомлення про скорочення із копією даного наказу (пункт 3 наказу), а також запропонувати усім працівникам, які підлягають під скорочення, переведення за їх згодою на вакантні посади та професії. У разі відмови від переведення або відсутності вільних вакантних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з 08 серпня 2018 року (пункт 4 наказу).


Відповідно до повідомлення про наступне звільнення, яке було вручено 23 червня 2018 року, ОСОБА_1 було запропоновано очолити польську фірму ТОВ "Акватон-Електро" з метою організації реалізації продукції виробництва товариства на території Польщі, інших вакантних посад на підприємстві немає.


Наказом генерального директора ТОВ "ВП "Акватон" від 22 серпня 2018 року № 112-к ОСОБА_1 було звільнено з 23 серпня 2018 року з посади заступника генерального директора з комерційних питань у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.


2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга представника ТОВ "ВП "Акватон" - Пікалової Ю. М. підлягає залишенню без задоволення.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права



................
Перейти до повного тексту