Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 671/376/19-ц
провадження № 61-9374св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області, Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільська зернова компанія";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 09 січня 2020 року
у складі судді Бабій О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 травня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької
області, Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільська зернова компанія" (далі - ТОВ "Агрофірма "Подільська зернова компанія") про визнання права на земельну частку (пай).
Позовна заява мотивована тим, що 17 травня 1982 року він був прийнятий до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства "Заповіт Ілліча" (далі - КСП "Заповіт Ілліча"), яке знаходилося
у с. Гарнишівка Волочиського району Хмельницької області. 28 вересня 1993 року рішенням сесії Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області було вирішено передати у колективну власність
КСП "Заповіт Ілліча" 1 446 га землі, із них: ріллі - 1235 га, садів - 24 га, сінокосів - 147 га, пасовищ - 40 га.
25 січня 1994 року він був звільнений з КСП "Заповіт Ілліча" за власним бажанням, проте з членів колгоспу " Заповіт Ілліча " виключений не був.
23 січня 1996 року рішенням загальних зборів членів КСП "Заповіт
Ілліча" було створено на базі колгоспу сільськогосподарське товариство закритого типу "Гарнишівське", яке у подальшому було перетворено
у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гарнишівське". Згодом товариство було визнано банкрутом та ліквідовано, а земельні ділянки (паї) були передані в оренду ТОВ "Агрофірма "Подільська зернова компанія".
Із довідки Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області від 05 грудня 2018 року
№ 846 йому стало відомо про те, що він не був внесений у списки розпаювання членів колишнього КСП "Заповіт Ілліча".
Позивач вважав, що оскільки рішення сесії Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області про передачу землі колгоспу "Заповіт Ілліча" у колективну власність та видачу державного акту на право колективної власності на землю було прийнято 28 вересня 1993 року, а на цей момент він був членом цього колгоспу, тому має право на земельну частку (пай), незважаючи на відсутність його у списках громадян, що додаються до державного акту на право колективної власності на землю.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним
право власності на земельну частку (пай) у розмірі, що був встановлений для члена колгоспу "Заповіт Ілліча", яке знаходилося у с. Гарнишівка Волочиського району Хмельницької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 09 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не був внесений у списки розпаювання членів колишнього
КСП "Заповіт Ілліча", неправомірність такого невнесення у списки ним
не доведена. При цьому ОСОБА_1 17 травня 1982 року був прийнятий
у члени " Заповіт Ілліча " і звільнений 25 січня 1994 року за власним бажанням із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гарнишівське". Державний акт на право колективної власності на землю колгоспу " Заповіт Ілліча " був виданий та зареєстрований 18 серпня 1995 року на підставі рішення Гарнишівської сільської ради сільської ради Волочиського району Хмельницької області.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 09 січня 2020 року - залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що позивачем не доведено, що на час отримання колгоспом "Заповіт Ілліча" державного акту на право колективної власності на землю (18 серпня 1995 року) він був членом цього колгоспу, так як одночасно з його звільненням з роботи припинилося його членство у колгоспі " Заповіт Ілліча ". При цьому апеляційний суд виходив із того, що позивача було звільнено з роботи не за власним бажанням, а за систематичне порушення трудової дисципліни згідно з протоколом засідання правління колгоспу "Заповіт Ілліча" від 26 січня 1994 року № 1, а, отже, з урахуванням пункту 6 Примірного статуту колгоспу, затвердженого 25 березня 1988 року Четвертим Всесоюзним з`їздом колгоспників, його членство в колгоспі припинено.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання
касаційної скарги. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Волочиського районного суду Хмельницької області.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки належним чином не дослідили та не встановили усіх обставин справи.
17 травня 1982 року він був прийнятий у члени КСП "Заповіт Ілліча" та після звільнення з роботи у січні 1994 року він не був виключений із його
членів, оскільки зборами уповноважених членів колективного господарства не приймалося рішення про його виключення, а доказів протилежного відповідачами не надано. Законом не передбачено можливості автоматичного виключення особи із членів колгоспу у разі звільнення
з роботи, а тому прийняття відповідного рішення повноважним органом управління підприємства про виключення з членів підприємства має бути обов`язковим. Отже, його членство у колгоспі не було припинено.
Рішення Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області про передачу землі колгоспу "Заповіт Ілліча" у колективну власність та видачу державного акту на право колективної власності на землю було прийнято 28 березня 1993 року і на цей час він був членом цього колгоспу, а тому має право на земельну частку (пай).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року
№ 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну
власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"
право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Зі змісту наведеного вбачається, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом