ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 300/937/19
адміністративне провадження № К/9901/1917/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року (головуючий суддя -Старунський Д. М., судді -Багрій В. М., Большакова О. О.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі також - Відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 9 січня 2019 року №0000541306, №0000551306, №0000561306.
В обґрунтування позову зазначено, що Відповідач в порушення положень податкового законодавства, всупереч фактичним обставинам необґрунтовано зробив висновок про отримання Позивачем в 2017 році доходу у вигляді додаткового блага без нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року зупинено провадження у справі №300/937/19 (857/10606/19) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №351/2206/19.
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №351/2206/19, що розглядається в порядку цивільного судочинства, та предметом розгляду якої є правомірність положень додаткового договору від 26 жовтня 2017 року до Кредитного договору №2501/1006/88-175 від 20 жовтня 2006 року та положень листа ТОВ "Кредитні ініціативи" від 26 жовтня 2017 року, що були передумовою прийняття оскаржуваних індивідуальних актів.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі скасувати і направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Позивач не скористався процесуальним правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Відповідачем перевірки Позивача складено акт від 10 грудня 2018 року № 1251/09-19-13-06/ НОМЕР_1 .
Згідно з висновками акта Позивачем порушено вимоги підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 179.1 статті 179, підпунктів 1.2, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 9 січня 2019 року №0000541306, №0000551306, №0000561306.
Передумовами, що слугували підставою для відповідних висновків Відповідача та прийняття зазначених вище індивідуальних актів, слугували обставини списання банком кредитної заборгованості та неподання Позивачем декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, внаслідок чого, на думку Відповідача, не задекларовано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу, отриманого у 2017 року як додаткове благо у вигляді анульованої (прощеної) основної суми кредиту.
Так, 20 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір за № 2501/1006/88-175.
Згідно з умовами договору Банк зобов`язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 20 000,00 доларів США на строк з 20 жовтня 2006 року по 10 жовтня 2016 року на умовах, наведених у цьому договорі, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.
26 жовтня 2017 року між сторонами укладено додатковий договір до Кредитного договору від 20 жовтня 2006 року №2501/1006/88-175 про припинення зобов`язання переданням відступного за кредитним договором від 20 жовтня 2006 року №2501/1006/88-175 після сплати відступного в сумі 348 010,60 грн.
26 жовтня 2017 року ТОВ "Кредитні ініціативи" сформовано повідомлення про анулювання боргу, згідно з яким якого Позивача як боржника повідомлено про прийняття рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості за кредитним договором від 10 жовтня 2006 року № 2501/1006/88-175, складала 1 199 719, 42 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 624 506,62 грн., заборгованість по процентах - 575 212,80 грн., заборгованість по пені - 215 952,09 грн.. Також кредитором роз`яснено, що відповідно до вимог Податкового кодексу України, до складу річного оподатковуваного доходу за 2017 рік входить вказаний прощений основний борг у розмірі 624 506,62 грн.
Разом з тим, як установлено апеляційним судом, ОСОБА_1 оскаржив у судовому порядку додатковий договір до кредитного договору від 26 жовтня 2017 року та повідомлення про анулювання боргу ТОВ "Кредитні ініціативи" від 26 жовтня 2017 року.
Снятинським районним судом Івано-Франківської області відкрито провадження за позовом у справі під №351/2206/19.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги Відповідач, посилаючись, зокрема, на положення підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, обґрунтовує тим, що судами касаційної інстанції неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що виникли між податковим органом та Позивачем.
Відповідач також в касаційній скарзі вказує на те, що ним з урахуванням вимог чинного законодавства прийнято податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір.
Також Відповідач зазначив, що ухвала суду апеляційної інстанції призведе до затягування судового процесу, що може призвести до втрати дохідної частини бюджету.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Згідно з статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до положень частини першої статті 2 цього Кодексу є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.