ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.004102
провадження № К/9901/9772/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Железного І.В., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 (головуючий суддя Хобор Р.Б., суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.)
у справі №1.380.2019.004102
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колібрі"
до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Львові
про визнання протиправним та скасування наказу.
I. РУХ СПРАВИ
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Колібрі" звернулось до суду з позовом до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, у якому просило суд: визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у м. Львові від 29 грудня 2018 року № 43/18 "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 02.04.2018 № ЛВ 112180920651 на об`єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Замарстинівській, 162-164 - вул. Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул. Міртовій, 7" замовник будівництва ТзОВ "Колібрі";
зобов`язати Інспекцію державного архітектурно будівельного контролю у м. Львові вчинити необхідні дії щодо відновлення в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запису про дозвіл № ЛВ 112180920651 на виконання ТзОВ "Колібрі" будівельних робіт на об`єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Замарстинівській, 162-164- вул. Міртова,7 зі знесенням існуючих гаражів на вул. Міртовій, 7 у м. Львові", замовник будівництва - ТзОВ "Колібрі".
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 адміністративний позов задоволено:
визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у м. Львові від 29 грудня 2018 року № 43/18 "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 02.04.2018 року № ЛВ 112180920651 на об`єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Замарстинівській, 162-164 - вул. Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул. Міртовій, 7 " замовник будівництва ТзОВ "Колібрі".
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України
5. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Заявник касаційної скарги стверджує, що прийнятим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 порушуються його права як учасника ТОВ "Колібрі" щодо погодження рішень, які приймались від імені товариства та відповідальності за можливу протиправну діяльність товариства. Зазначає про можливі негативні наслідки у вигляді покладення додаткової матеріальної відповідальності на нього як учасника юридичної особи за діяльність юридичної особи.
8. Окремо зазначив, що він є власником декількох квартир в одному з будинків, дозвіл щодо будівництва яких є предметом спору у цій справі. Порушення містобудівного законодавства, які на думку заявника касаційної скарги вчинені позивачем, порушують його права та права власників квартир (приміщень) багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 (перша черга будівництва) шляхом позбавлення їх права у користуванні інфраструктурою такого будинку, внаслідок будівництва багатоповерхового житлового будинку другої черги (який знаходиться поруч з будинком першої черги).
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.
10. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
11. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
12. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
13. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.