1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 420/4255/19

адміністративне провадження № К/9901/7182/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,


розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (у складі колегії суддів: Танасогло Т.М., Запорожана Д.В., Осіпова Ю.В.) у справі № 420/4255/19 за позовом державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб: Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним і скасування наказу,



УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У липні 2019 року державний реєстратор Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 (далі - державний реєстратор ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), треті особи: Усатівська сільська рада Біляївського району Одеської області, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "Національні інформаційні системи"), у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України № 1222/5 від 16 квітня 2019 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що за результатом проведення МЮ України камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора ОСОБА_1, комісією складено довідку від 28 березня 2019 року, у якій зафіксовано, що під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав власності № 30844044, № 30352744, № 30709137, № 30709358, № 30558857 ним порушено вимоги статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01 липня 2004 року в редакції, чинній на час спірних правовідносин (далі - Закон № 1952-IV).

Звертав увагу на те, що усі рішення за указаними заявами були прийняті в межах чинного законодавства України, скарг або інших заяв від заявників не надходило, а тому в його діях не вбачається порушення вимог Закону № 1952-IV.

Наголошував на тому, що згідно із вимогами статті 371 Закону № 1952-IV рішення про тимчасове блокування МЮ України доступу до Реєстру приймається за наявності в сукупності таких умов: за результатом проведеної перевірки; виявлення факту прийняття державним реєстратором рішень з порушенням вимог законодавства; такі рішення, які прийнято з порушенням вимог законодавства, порушують права і законні інтереси фізичних або юридичних осіб.

На його переконання зі згаданої довідки від 28 березня 2019 року, яку відповідачем було направлено йому лише 24 травня 2019 року (після блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі також - Державний реєстр прав) та без надання терміну та можливості надати будь-які заперечення або пояснення), убачається, що під час проведення перевірки у його діях були виявлені формальні (технічні) помилки, які не призвели та не могли призвести до порушення прав та законних інтересів фізичних або юридичних осіб.

Отже, оспорюваний наказ було прийнято за відсутності передбачених Законом № 1952-IV підстав.

Також всупереч вимогам Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, у редакції, чинній на час спірних правовідносин (далі - Порядок № 990) МЮ України не направило йому копію наказу № 844/7 від 12 березня 2019 року "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно", а комісія МЮ України не витребувала пояснень та копій відповідних документів.

Необізнаність про проведення МЮ України щодо нього камеральної перевірки позбавило права надати пояснення з приводу питань, які були предметом дослідження, а також надати відповідні документи.

Уважаючи наказ МЮ України № 1222/5 від 16 квітня 2019 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся до суду із цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано наказ МЮ України № 1222/5 від 16 квітня 2019 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що камеральну перевірку проведено з порушенням встановленої процедури, що свідчить про протиправність оспорюваного наказу.

Копія наказу МЮ України про проведення камеральної перевірки була надіслана державному реєстратору з порушенням строку, установленого пунктом 7 Порядку № 990.

Невчасне повідомлення позивача про проведення камеральної перевірки, а також надсилання копії наказу про її проведення позбавило позивача можливості надати пояснення щодо виявлених порушень, і як наслідок, визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами, незаконними.

Суди посилались на аналогічну правову позицією, висловлену Верховним Судом у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 826/12480/17; 08 серпня 2019 року у справі № 813/2632/18; від 07 серпня 2019 року у справі № 820/2306/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 814/2229/17.

Згідно з доводами відповідача щодо можливості ознайомитися зі змістом відповідних наказів на офіційному сайті МЮ України суди зазначили, що позивач не зобов`язаний здійснювати моніторинг сайту відповідача щодо розміщення на ньому відповідної інформації.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи.

Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року і постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, МЮ України звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовано тим, що на підставі наданої комісією довідки від 28 березня 2019 року, складеної за результатом проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора ОСОБА_1, належним чином досліджено обставини та установлено факт грубого порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав, що є підставою для застосування до нього такого заходу як тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав, який є найменш суворим та пропорційним до вчинених порушень.

Недотримання вимог щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки не спростовує факт вчинення ним порушень вимог чинного законодавства та не впливає на законність оспорюваного наказу.

Звертає увагу на наявність законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду щодо встановлення строку блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Отже, вважає наказ МЮ України № 1222/5 від 16 квітня 2019 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Крім того, скаржник подав до суду уточнену касаційну скаргу у якій висловив думку про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду у постановах від 15 серпня 2019 року в справі № 826/12480/17; 08 серпня 2019 року в справі № 813/2632/18; від 07 серпня 2019 року в справі № 820/2306/17, від 14 листопада 2018 року в справі № 814/2229/17, від 10 липня 2019 року в справі № 820/2849/17 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Скаржник вважає, що підставою для визнання неправомірним спірного наказу мають бути висновки щодо допущених (чи недопущених) державним реєстратором порушень під час державної реєстрації, а не недодержання МЮ України вимог щодо повідомлення позивача про проведення перевірки та щодо обґрунтованості строків заходу впливу із зазначенням мотивів прийняття спірного рішення (наказу).

Відзивів на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2020 року для розгляду справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Соколов В.М, судді: Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МЮ України.

Ухвалою від 29 вересня 2020 року Верховний Суд провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Державний реєстратор ОСОБА_1 здійснює діяльність на підставі розпорядження Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області "Про прийняття на посаду державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ОСОБА_1 " від 31 жовтня 2017 року № 121/2017-ОС/к/.

На підставі наказу МЮ України № 4358/7 від 29 листопада 2018 року "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" проведено моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора ОСОБА_1 .

За результатами указаного моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора ОСОБА_1 було складено акт від 28 лютого 2019 року.

В акті зафіксовано, що в ході моніторингу реєстраційних дій встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 під час вчинення реєстраційних дій за заявою № 30947474 до Державного реєстру прав не додано електронної копії довідки з органів, що проводили державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року та запиту, що є порушенням вимог статей 10, 23 Закону № 1952-IV та абзацу п`ятого пункту 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1227, у редакції чинній на час проведення реєстраційних дій).

На підставі наказу МЮ України № 844/7 від 12 березня 2019 року "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно" проведено камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора ОСОБА_1 , за результатом якої складено довідку від 28 березня 2019 року, в якій зафіксовано наступне.

Державним реєстратором ОСОБА_1 під час вчинення реєстраційних дій за заявою № 30947474 до Державного реєстру прав не додано електронної копії довідки з органів, що проводили державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року та запит, що є порушенням вимог статей 10, 23 Закону № 1952-IV та абзацу п`ятого пункту 25 Порядку № 1127.

До державного реєстратора ОСОБА_1 із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, звернулась ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) (заява зареєстрована у базі даних заяв Державного реєстру прав за № 30558857). Для проведення державної реєстрації прав подано технічний паспорт від 12 вересня 2018 року № 27/09/18, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "РЄЦ". Державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 43515069 та проведено державну реєстрацію права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 (розділ Державного реєстру прав № 1668304751101, запис про право власності № 28391701). Державним реєстратором ОСОБА_1 за наявності підстав для прийняття рішення, передбаченого статтею 23 Закону № 1952-ІV (розгляд заяви про державну реєстрацію прав у випадку не подання документів для державної реєстрації в повному обсязі - зупиняється), було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, який передбачений вимогами пункту 42 Порядку № 1127. Кадастровий номер земельної ділянки у заяві не зазначено, відомості про реєстрацію земельної ділянки за вищезазначеною адресою у Державному реєстрі прав відсутні. Крім того, за вищезазначеною заявою державним реєстратором ОСОБА_1 допущені порушення вимог статей 10, 18 Закону № 1952-ІV та пунктів 4, 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26 жовтня 2011 року (далі - Порядок № 1141), оскільки не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей за суб`єктом (відсутні сформовані відомості Державного реєстру прав; не здійснювався пошук відомостей у Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині; не здійснювався пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав). Згідно з відомостями Державного реєстру прав державним реєстратором ОСОБА_1 за заявою від 26 жовтня 2018 року № 30844044 на підставі технічного паспорта від 25 жовтня 2018 року №5/4/10/18, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "БТІ СЕРВІС" (на квартиру) та висновку від 25 жовтня 2018 року №5/4/10, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "БТІ СЕРВІС", внесено зміни до розділу Державного реєстру прав № 1668304751101 ("житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так змінено на квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так", а також адресу: " АДРЕСА_1 змінено на адресу: АДРЕСА_1 ").

З огляду на вищезазначене за заявою про державну реєстрацію права власності № 30558857 державним реєстратором ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту від 12 вересня 2018 року проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, який фактично являвся квартирою, без подачі належних на те документів.

Також державним реєстратором ОСОБА_1 за заявами, зареєстрованими у базі даних Державного реєстру прав за №№ 30352744, 30709137, 30709358, за наявності підстав для прийняття рішення, передбаченого статтею 23 Закону № 1952-ІV (розгляд заяви про державну реєстрацію прав у випадку не подання документів для державної реєстрації в повному обсязі - зупиняється), було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, який передбачений вимогами пункту 42 Порядку № 1127. Кадастровий номер земельної ділянки у заяві не зазначено, відомості про реєстрацію земельної ділянки за вищезазначеною адресою у Державному реєстрі прав відсутні.

Крім того, за вищезазначеними заявами державним реєстратором ОСОБА_1 допущено порушення вимог статей 10, 18 Закону № 1952-ІV та пунктів 4, 21 Порядку № 1141, оскільки не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей за суб`єктом (відсутні сформовані відомості Державного реєстру прав, не здійснювався пошук відомостей у Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, не здійснювався пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав).

З урахуванням вищезазначених порушень комісія запропонувала тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 9 (дев`ять) місяців.

16 квітня 2019 року МЮ України прийнято оспорюваний в цій справі наказ № 1222/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", яким наказано:

1. Тимчасово заблокувати доступу державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 9 (дев`ять) місяців;

2. Виконання пункту 1 наказу покласти на ДП "Національні інформаційні системи".

Уважаючи наказ протиправним, державний реєстратор Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

За приписами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 371 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.


................
Перейти до повного тексту