ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа №2а-1066/09
адміністративне провадження №К/9901/14405/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 у адміністративній справі №2а-1066/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 27.09.2016 відповідачу було відмовлено у задоволенні заяви про відстрочення виконання та встановлення способу виконання постанови суду від 28.08.2009.
Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016, відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, апеляційну скаргу було повернуто, з підстав невиконання вимог ухвали від 20.10.2016 про залишення апеляційної скарги без руху.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив суд скасувати це рішення, та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з її невідповідності вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору. Відмовляючи у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив з того, що єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення заявника від сплати судового збору є майновий стан заявника, водночас, доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги заявником не надано.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 189 цього Кодексу, до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України "Про судовий збір".
Так, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".