ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 374/126/17
адміністративне провадження № К/9901/43468/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 14.07.2017 (суддя - Потапенко А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 (судді - Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області про визнання дій та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни ІІ групи та видати посвідчення інваліда війни, зобов`язати Управління соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни ІІ групи та видати посвідчення інваліда війни.
В обґрунтування позовних вимог посилався на протиправність дій відповідача, яка полягає у безпідставній відмові останнього щодо встановлення йому статусу інваліда війни ІІ групи та наполягав на тому, що підстави подання даного позову є відмінними від підстав розгляду іншої адміністративної справи за №374/94/14-а.
Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 14.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі.
З ухваленим у справі рішенням судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій було помилково відмовлено йому у відкритті провадження у справі, з огляду на відмінність підстав даного позову від адміністративної справи за №374/94/14-а, факт розгляду якої і став підставою для застосування судом першої інстанції положень п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України.
У заперечення на касаційну скаргу, відповідач просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційної скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту другого частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрали законної сили постанова суду.
Відмовляючи у відкритті провадження у цій справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що у справі №374/94/14-а вже розглядався позов, в якому ОСОБА_1 просив визнати протиправною відмову відповідача по наданню йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни, зобов`язати відповідача надати позивачу статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення, мотивуючи тим, що 16 квітня 2007 року під час виконання ним службових обов`язків по охороні громадського порядку йому були заподіяні тілесні ушкодження.