ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 152/1204/16-а
адміністративне провадження № К/9901/15644/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 152/1204/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Шаргородське ОУ ПФУ) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.01.2017, ухвалену у складі головуючого судді Шепеля К.А. та
ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Драчук Т.О., суддів: Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправним розпорядження начальника Шаргородського ОУ ПФУ Мельника О.Г. від 14.07.2016 № 145762 в частині визначення розміру підвищення до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за службу в армії та виконання інтернаціонального обов`язку у сумі 268, 50 грн;
зобов`язати Шаргородське ОУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату йому заборгованості підвищення до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як ветерану війни - учаснику бойових дій відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII) в редакції Законів України від 23.11.1995 № 458/95-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"", від 22.12.1995 № 488/95-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" (далі - Закон № 488/95-ВР) у розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з березня 2016 року;
зобов`язати Шаргородське ОУ ПФУ правильно визначити його пільгу як підвищення до щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як учаснику бойових дій (1 категорія), про що зазначити в подальших розпорядженнях.
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що його право на виплату йому підвищення як учаснику бойових дій в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком є непорушним, а тому не може бути змінено, звужено чи скасовано в одноособовому порядку територіальним органом Пенсійного фонду України. Натомість, відповідач оспорюваним розпорядженням визначив йому пільгу як учаснику бойових дій в розмірі 268,50 грн., що не відповідає вимогам частини четвертої статті 12 Закону 3551-XII.
2. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області постановою від 30.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 09.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.07.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.06.2019 №668/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
9. Протоколом розподілу справи від 10.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 11.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 22.12.2010 отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
Відповідно до протоколу Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі (далі - Управління ПФУ; правонаступником якого є Шаргородське ОУ ПФУ) від 27.05.2011 №396 позивачу було визначено до основного розміру щомісячного довічного грошового утримання (90 %) - 4473, 00 грн ще й підвищення як учаснику війни (бойових дій) у розмірі 183,50 грн.
Згідно з розпорядженням Шаргородського ОУ ПФУ від 14.07.2016 №145762 підвищення позивача зазначено як "служба в армії, виконання інтернаціонального обов`язку", а розмір надбавки визначено у сумі 268,50 грн.
Також суди встановили, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця від 23.05.2005 у справі № 2-3109/05 територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області (далі - Теруправління ДСА), зокрема, було зобов`язано призначити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді з 16.11.2003 та підвищити його в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
На підставі вказаного судового рішення у справі № 2-3109/05 наказом Теруправління ДСА від 25.04.2008 № 058-к було вирішено виплатити позивачу заборгованість із щомісячного грошового утримання судді за період з 01.01.2006 по 25.08.2007.
Згідно із довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на листопад 2010 року "пільга учасника ВВВ та інв." нараховувалась в розмірі 150%.
Окрім цього суди встановили, що наказом голови Шаргородського районного суду від 21.12.2010 № 28о-с та на підставі постанови Верховної Ради України від 02.12.2010 №2766-VI "Про звільнення суддів" позивача було виключено зі штату суддів Шаргородського районного суду Вінницької області.
Також, суди встановили, що позивач уже звертався до суду з аналогічними вимогами в частині призначення йому щомісячного довічного грошового утримання з підвищенням як учаснику бойових дій 1 -ї категорії на 150% мінімальної пенсії за віком, за наслідками розгляду яких, постановою Жмеринського міськрайонного суду від 13.02.2013 у справі №205/1261/2012, позивачу було відмовлено у їх задоволенні.
ОСОБА_1 , вважаючи, що відповідачем було неправильно названо та самовільно трактовано пільгу щодо якої виник спір, в результаті чого було неправильно визначено розмір його пільги, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в редакції Закону 3551-XII з 01.07.2006 відсутня норма, яка встановлює підвищення щомісячного довічного грошового утримання на 150% мінімальної пенсії за віком, а визначено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а відтак прийшов до висновку, що територіальний орган Пенсійного фонду України при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного грошового утримання за спірний період діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційна скарга позивача мотивована зокрема тим, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог проігнорували вимоги статей 1, 8, 22, 58, 64 Конституції України та частини третьої статті 2 Закону № 488/95-ВР, статей 2, 7-9, 72, 159, 202 КАС України, згідно з яким забороняється застосування зворотної дії в часі закону, який обмежує права і пільги ветеранів війни до правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом України від 05.10.2005 № 2939-IV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 2939-IV).
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги позивача, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.