Постанова
Іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 663/2742/17
провадження № 51-2629 км 20
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Остапука В.І.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Чорної І.С.,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017230230001059 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Артік, республіки Вірменія, зареєстрований по АДРЕСА_1, проживає по АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за касаційною скаргою захисника Захарченка В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 3 березня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік 6 місяців, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 3 березня 2020 року цей вирок залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 18 липня 2017 року приблизно о 3 годині, перебуваючи на території проїзної частини по вул. Олександрівській в м. Скадовськ Херсонської області, навпроти кафе "Гранд Клаб", умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2, наніс останньому один рукою в область обличчя, чим завдав йому тілесні ушкодження, які за критерієм тривалого розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Захарченко В.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відсутність належних та допустимих доказів, просить скасувати постановлені судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зазначає, що в мотивувальній частині судових рішень, не зазначено механізм нанесення удару, спосіб вчинення кримінального правопорушення, і при описанні свідчень наданих свідками в суді, ці відомості також відсутні. Вказує, що покази свідків різняться з тими, які надав потерпілий, показання експерта судом зазначено вибірково. Повідомляє, що рапорт від 18 липня 2017 року містить суперечливі відомості щодо часу вчинення злочину у рапорті з фактично вказаним часом реєстрації такого документа у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень. Також зазначає, що в постанові про призначення судово-медичної експертизи від 1 серпня 2017 року, слідчим не роз`яснено експерту його права та обов`язки, і останній не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Стверджує, що в заяві потерпілого, яка була відкрита стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК України, відсутнє прізвище ОСОБА_2 в графі попередження про кримінальну відповідальність. Вважає, що досудове розслідування у формі приватного обвинувачення, розпочате без заяви потерпілого, оскільки дана заява складена з порушенням відповідної інструкції, не зареєстрована, відсутній протокол про її прийняття, чим порушено вимоги ст. 214 КПК України. Крім того, вказує на те, що апеляційним судом зазначено про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, тоді як вироком районного суду, його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням тривалістю 1 рік 6 місяців, також повідомляє, що апеляційним судом належним чином не перевірено його доводів, не досліджено аудіо та відео записи судових засідань суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
З матеріалів провадження вбачається, що висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, доведено об`єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, є допустимими.
Суд, першої інстанції згідно з вимогами ст. 94 КПК України дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для постановлення обвинувального вироку.
Зокрема, місцевий суд дослідив показання самого засудженого, який вину не визнав, пояснив, що не спричиняв тілесних ушкоджень потерпілому, а лише зробив усне зауваження учасникам конфлікту.
В основу вироку суд обґрунтовано поклав послідовні показання потерпілого ОСОБА_2, котрий в деталях розповів про обставини спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
Взято до уваги показання свідка ОСОБА_3, який безпосередньо вказав, що саме ОСОБА_1 наніс один удар рукою в щелепу, від якого потерпілий впав, показання допитаного у суді експерта ОСОБА_4 про те, що перелом нижньої щелепи справа, перелом коронки 16 зубу, забійна рана підборіддя справа, забійна рана губ, могли виникнути від одного удару.
Проаналізовано і показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були на місці події, і підтвердили, що на обличчі у потерпілого були тілесні ушкодження та кров.
Обґрунтовано покладено в основу вироку висновок судово-медичної експертизи № 955 від 12 жовтня 2017 року, згідно з яким у ОСОБА_2 встановлено тілесні ушкодження, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.