Постанова
Іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 554/8664/15-к
провадження № 51-749 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Дичука І.А. ( в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 07 листопада 2017 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у провадженні за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Октябрського районного суду міста Полтави від 10 листопада 2015 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено за ч.2 ст.187,ч.1 ст.71КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 лютого 2016 року, ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.187,ч.1 ст.71КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 січня 2017 року вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
01 травня 2017 року засуджений подав заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 07 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Октябрського районного суду міста Полтави від 10 листопада 2015 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність рішень місцевого і апеляційного судів вимогам ст.370 КПК України, просить їх скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвалу місцевого суду вважає незаконною з підстав неповноти та однобічності судового розгляду.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції не усунув допущених місцевим судом порушень, належним чином доводи його скарги не перевірив, не зазначив їх в ухвалі та не надав на них відповідей, а також залишив без уваги та реагування факт долучення в апеляційному суді ряду документів.
Крім того, всупереч вимог ст.27 КПК України, безпідставно відмовив у застосуванні відеозаписувальних технічних засобів фіксування судового засідання.
А також, на даний час, засудженому стало відомо про те, що з`явився новий свідок, показання якого можуть суттєво вплинути на рішення щодо його невинуватості.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений та захисник вимоги касаційної скарги підтримали та просили задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів скарги засудженого, заперечив проти її задоволення.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Тому, твердження засудженого про неповноту та однобічність судового розгляду, з огляду на положення як ст. 433, так і ст.438 КПК України, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Також зміст ухвали суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам ст. 419 КПК України.
Виходячи з положень вказаної статті кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати на них вичерпну відповідь, а також зазначити мотиви, з яких він виходив при постановленні ухвали, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, пославшись на відповідну норму права.
Із оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди нижчих інстанцій дотрималися наведених вище вимог закону, постановлені рішення є законними, обґрунтованими, вмотивованими, оскільки в повній мірі відповідають приписам ст.370 КПК України, а ухвала апеляційного суду, крім того, ст. 419 КПК України. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу засудженого, навів в ухвалі суть всіх зазначених апелянтом доводів, ретельно їх перевірив, надав на них вичерпні відповіді, а також, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зазначив підстави, з яких її визнано необґрунтованою, пославшись, при цьому на положення закону, якими керувався. Тому касаційні доводи засудженого в цій частині є безпідставними.