Постанова
іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 736/1659/18
провадження № 51-2100км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Наставного В. В., Слинька С. С.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Круценко Т. В.,
захисника Корнієнко Т. М. (в режимі відеоконференції),
захисника Загальця О. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та прокурора на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 4 березня 2020 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 5 вересня 2018 року за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі статей 75, 76 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), згідно ст. 89 КК такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, раніше судимого за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 4 квітня 2019 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі статей 75, 76 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Менського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2019 року засуджено:
- ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією Ѕ частини майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК в строк покарання призначеного за цим вироком зараховано покарання відбуте за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 5 вересня 2018 року,
- ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки, за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 9 років з конфіскацією Ѕ частини майна, за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією Ѕ частини майна;
- ОСОБА_3 до покарання у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки, за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 8 років з конфіскацією Ѕ частини майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією Ѕ частини майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК в строк покарання призначеного за цим вироком зараховано покарання відбуте за вироком цього ж суду від 4 квітня 2019 року.
Цим же вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано невинуватими та виправдано за ст. 257 КК, у зв`язку з недоведеністю винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з вироком суду 13 липня 2017 року, у вечірній час, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, перелізши через паркан проник у двір домогосподарства ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), відчинив хвіртку, через яку у двір проник і ОСОБА_3, звідки останні викрали майно належне ОСОБА_4 на загальну суму 650 грн.
Крім того, 7 червня 2018 року, приблизно о 22:00, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на автомобілі ВАЗ 2109, (державний номерний знак НОМЕР_1 ), прибули до в`їзду в с. Бурківка Корюківського району, де залишили автомобіль. ОСОБА_2 взяв мисливську рушницю ИЖ-5 № НОМЕР_2, вони разом підійшли до господарства ОСОБА_4 і через пролом у паркані сусіднього господарства обійшли двір ОСОБА_4 та через городи зайшли у двір садиби.
За вказівкою ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишився біля вхідної хвіртки та стежив за обстановкою, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підійшли до вхідних дверей будинку. ОСОБА_2 одягнув рукавички та балаклаву, а ОСОБА_1 рукавички та панчоху на голову. ОСОБА_2 постукав у двері, покликав ОСОБА_4, а коли потерпілий відчинив двері, ОСОБА_2, погрожуючи стволом рушниці, штовхнув його у будинок. Вони взяли ОСОБА_4 під руки та затягли до зали, де повалили на підлогу, заламали руки за спину та зв`язали ременем. Після чого, висловили вимогу ОСОБА_4 віддати наявні у нього гроші та нанесли останньому декілька ударів руками в область голови та тулуба. Далі, ОСОБА_2 приставив до голови ОСОБА_4 ствол рушниці та висловив погрозу вбити його, якщо він не віддасть гроші, на що ОСОБА_4 відповів, що гроші знаходяться на шафі у залі. ОСОБА_1 знайшов на шафі та заволодів грошовими коштами в сумі 75 грн та майном потерпілого, на загальну суму 1300 грн.
В подальшому ОСОБА_2, погрожуючи застосувати рушницю до потерпілого, знову висловив вимогу віддати гроші, на, що останній повідомив, що це всі гроші, які є у нього. Тоді ОСОБА_5 розпалив у будинку багаття та висловив погрозу спалити будинок та ОСОБА_4, якщо він не скаже де гроші, на що потерпілий пояснив, що більше грошей у нього немає.
Після чого ОСОБА_2 залишався біля ОСОБА_4, а ОСОБА_1 відкрито заволодів належним потерпілому майном на загальну суму 32074, 43 грн та виніс його з будинку, а ОСОБА_3 підігнав автомобіль й завантажив майно в автомобіль. Після цього ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на автомобілі залишили місце злочину.
Також, восени 2017 року у денну пору доби ОСОБА_2, біля с. Феськівка Менського району, зірвав одну рослину роду Конопля, та переніс її до квартири за місцем проживання ( АДРЕСА_2 ), де зберігав. В подальшому, 23 червня 2018 року, в 06:50, біля будинку № 3 по вул. Суворова працівниками поліції вилучено полімерний пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - каннабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину 28, 092 г, який ОСОБА_5 викинув з балкону квартири під час проведення обшуку.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_3, захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Загальця О. М. та прокурора, а вирок суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - без зміни. В порядку ч. 2 ст. 404 КПК, вирок щодо ОСОБА_3 - скасував, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку зі смертю обвинуваченого, а кримінальне провадження в цій частині - закрив.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, суд залишив без належної оцінки доводи апеляційної скарги про наявність доказів, які вказують, що в діях засуджених є ознаки організованої озброєної групи.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, просить змінити ухвалу апеляційного суду та призначити йому покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора, захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Загалець О. М. просить залишити її без задоволення, задовольнити касаційну скаргу засудженого та пом`якшити покарання останньому.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Загалець О. М. підтримав касаційну скаргу, подану засудженим, просив її задовольнити та заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора. Захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат Корнієнко Т. М. підтримала касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та заперечувала проти задоволення скарги поданої прокурором. Прокурор підтримав касаційну скаргу подану прокурором в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність - виправдання засуджених за ст. 257 КК та заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 .
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При розгляді кримінального провадження суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
Як убачається з касаційної скарги прокурора, він не оспорює та не заперечує, доведеності винуватості засудженого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК.
Разом з тим не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про те, що судом безпідставно виправдано засуджених за ст. 257 КК, а також перекваліфіковано дії останніх з ч. 4 на ч. 3 ст. 187 КК, з огляду на наступне.
З обвинувального акту вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 обвинувачувались у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257 КК, а саме ОСОБА_2 - у вчиненні організації озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, а також участі у її діяльності, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - в участі у діяльності озброєної банди і вчинюваному нею нападі.