Постанова
іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 718/2675/17
провадження № 51-36км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Челій-Пушкар О.І. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Челій-Пушкар О.І. на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області
від 11 липня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду
від 30 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017260110000678, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області
від 11 липня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 263 КК - до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Постановлено зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 07 листопада по 17 листопада 2017 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки
11 місяців 19 днів.
За вироком установлено, що 07 листопада 2017 року близько 15:00 ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 проникли у квартиру ОСОБА_3 на АДРЕСА_2, звідки таємно викрали її майно на суму 94 275 грн.
Цього ж дня близько 16:00 працівниками поліції був зупинений автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та у зв`язку з безпосереднім переслідуванням цього транспортного засобу за підозрою у вчиненні крадіжки останнього було затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Під час огляду зазначеного автомобіля на місці затримання
ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 20 патронів калібру 7,62 мм,
12 патронів калібру 9 мм, 2 патрони до малокаліберної зброї та гранату до підствольного гранатомета ВОГ-25 П, які згідно з даними висновків експертів є бойовими припасами.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 30 вересня 2019 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Зазначеним вироком також засуджено ОСОБА_2, щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Челій- Пушкар О.І. порушує питання про скасування постановлених щодо
ОСОБА_1 судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинами кримінального провадження, у справі допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому захисник посилається на те, що: судом не взято до уваги показання ОСОБА_1 про невиявлення жодних речей, які б вказували на його причетність до крадіжки; перелік викраденого майна, наведений у вироку, не відповідає переліку, зазначеному потерпілими в судовому засіданні; у справі не проведено експертизу для визначення розміру матеріальних збитків, а вартість викраденого майна встановлена лише зі слів потерпілої; протокол огляду місця події від 07 листопада 2017 року, об`єктом якого був автомобіль ВАЗ-21099, висновки експертів № 1911-К та № 23-В та речові докази, поміщені у сейф пакети № 4102563 та № 3989204, є недопустимими доказами. Отже, на думку захисника, відсутні достатні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів.
Також захисник посилається на те, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК і за своїм видом є явно несправедливим через суворість. Стверджує, що дані про особу засудженого давали судовим інстанціям підстави застосувати до нього при призначенні покарання правила ст. 75 КК.
Стверджує, що апеляційна інстанція на зазначені порушення увагу не звернула, не перевірила та не надала вичерпних відповідей на доводи сторони захисту. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Челій-Пушкар О.І. у режимі відеоконференції підтримала доводи касаційної скарги, просила скасувати постановлені у справі судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор вважала, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а судові рішення щодо ОСОБА_1 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 зазначеної норми суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на наведені вимоги закону не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Отже, переглядаючи судові рішення, касаційний суд виходить із установлених судовими інстанціями фактичних обставин справи.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо