Постанова
Іменем України
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа №286/3653/18
провадження №61-38св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 12 серпня 2019 року у складі судді Невмержицького С. С. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 20 листопада 2019 року у складі колегії суддів Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2, з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила провести розподіл житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1, виділивши їй в натурі на праві приватної власності Ѕ частину житлового будинку за варіантом №2, проведеної будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2019 року №845/03.19.
Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та за рахунок спільних грошових і трудових затрат спільно здійснили будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області
від 11 квітня 2017 року за позивачем визнано право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку.
Спірний будинок складається із 4 житлових кімнат, кухні, 2 коридорів, кладової, до будинку примикає ганок, біля будинку знаходиться сарай, колодязь та огорожа.
Між сторонами шлюб розірвано, позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням провести в добровільному порядку поділ нерухомого майна в натурі, проте відповідач від поділу відмовляється.
Позивач просила провести розподіл будинку за варіантом № 2, проведеної будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2019 року, виділивши їй гараж у власність з тих підстав, що їй на праві власності належить трактор та інша сільськогосподарська техніка, тобто їй необхідне приміщення для зберігання цього рухомого майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області
від 12 серпня 2019 року позов задоволено.
Розділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1, виділивши на праві приватної власності
ОСОБА_1 частину домоволодіння, а саме: коридор 1-1 площею
9,6 кв.м, кладочку 1-2 площею 5,28 кв.м, кімнату 1-3 площею 16,4 кв.м, кімнату 1-6 площею 9,5 кв.м, кухню 1-7, площею 10,9 кв.м, коридор
1-8 площею 7,5 кв.м, ганок "а" площею 7,0 кв.м, сарай "В" площею 22,6 кв.м, сарай "в" площею 6,1 кв.м, сарай "в-1" площею 7,8 кв.м, гараж "Г" площею 24,6 кв.м, альтанку "Д" площею 7,1 кв.м, вбиральню "Т" 1 кв.м, а 1/2 частину колодязя "К" 7 п.м в спільне користування з відповідачем вартістю 121 795 грн, що становить 50/100 частини спірного домоволодіння.
ОСОБА_2 виділено частину домоволодіння, а саме: кімнату 1-4 площею 23 кв.м, кімнату 1-5 площею 11,5 кв.м, літню кухню-сарай "Б" площею 86 кв.м, сарай "б" площею 29,3 кв.м, сарай "б -1" площею
15,6 кв.м, а 1/2 частину колодязя "К" 7 п.м в спільне користування з позивачем, на загальну суму 121 205 грн, що становить 50/100 частин спірного домоволодіння.
За відхилення від рівності часток домоволодіння з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 295 грн.
ОСОБА_2 зобов`язано: закласти дверні пройоми між приміщеннями поз. 1-3 та поз. 1-4, між приміщеннями поз. 1-6 та поз. 1-5, у внутрішній стіні між приміщеннями поз. 1-4 та поз. 1-5 влаштувати дверний пройом з подальшим встановленням дверного блоку для доступу з приміщення поз. 1-4 до приміщення поз. 1-5, до приміщення поз. 1-4 зі сторони внутрішнього двору прибудувати прибудову у вигляді тамбуру-коридору, в приміщенні поз. 1-4 в зовнішній капітальній стіні пробити дверний пройом з подальшим встановленням дверного блоку.
Обладнання квартир окремими системами енергозабезпечення, опалення, газопостачання покладено на сторони відповідно до виділених частин будинку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704,80 грн судового збору, 1460 грн транспортних витрат, 1500 грн витрат на виготовлення технічного паспорту, 6000 грн за проведення будівельно-технічної експертизи.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доцільно провести поділ будинку за варіантом № 2, зазначеного у будівельно-технічній експертизі від 26 квітня 2019 року, оскільки запропонований варіант порівну розподіляє частки сторін у спільному майні . Також суд взяв до уваги той факт, що після розлучення сторін діти проживають з матір`ю, старший син на день розгляду справи є повнолітнім. Крім того, для оброблення земельних ділянок позивач з дітьми використовує належний їй на праві приватної власності трактор та інший сільськогосподарський інвентар, якому потрібно місце для зберігання.
При цьому, перший варіант поділу будинку не влаштовував жодну із сторін.
Суд першої інстанцій відхилив варіант № 3, запропонований експертом та на застосуванні якого наполягав відповідач, оскільки такий варіант передбачає суттєве відступлення від ідеальних часток та значний розмір грошової компенсації за відхилення у вартості часток.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 листопада
2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. Зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 транспортних витрат з 1460 грн до 730 грн, витрат на виготовлення технічного паспорту з 1500 грн до 750 грн, витрат за проведення будівельно-технічної експертизи з 6000 грн до 3000грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду по суті спору і з визначеним судом варіантом поділу спірного будинку.
Разом з тим, змінюючи судове рішення в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд виходив з того, що покладення судом першої інстанції усіх зазначених витрат лише на відповідача є необґрунтованим, оскільки зазначені витрати були пов`язані з розглядом справи, а саме для проведення експертизи з метою визначення частини домоволодіння для обох сторін. При цьому апеляційний суд врахував, що відповідач намагався врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій в частині варіанту розподілу спірного будинку, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та розділити спірний будинок в натурі за варіантом №3 висновку експерту, виділивши йому частину будинку з гаражем.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що позивач не використовує гараж для зберігання трактору, який присуджено їй за судовим рішенням. Проте відповідач має автомобіль та використовує гараж на даний час.
При поділі за варіантом №3 висновку експерта відповідач наголошував, що не буде вимагати жодної компенсації при відступленні від рівності часток, згоден уступити позивачу ще одну кімнату, що збільшить її частку у домоволодінні. Крім того, за умов застосування цього варіанту поділу, сторони матимуть можливість чітко розмежувати земельну ділянку, яка надана для обслуговування будинку.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.