Постанова
Іменем України
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 740/4921/16
провадження № 61-38910св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його дочка ОСОБА_3 у визначений законом строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у вигляді 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/8 частки даного будинку за фактом фактичного прийняття ОСОБА_4 спадщини від померлої 1968 року матері ОСОБА_5 .
Позивач посилалася на ті обставини, що з 1965 року постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1, та відноситься до другої черги права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який являється її рідним братом. Зазначала, що у відповідності до частини третьої статті 1268 ЦК України фактично прийняла спадщину за правом постійного проживання разом зі спадкодавцем у вказаному будинку, від спадщини не відмовлялась та є співвласником майна на праві спільної часткової власності.
Відповідач починаючи з 1999 року без створення їй перешкод іншими співвласниками майна вільно обрала постійне місце проживання разом зі своєю сім`єю (чоловіком та дітьми) в іншому населеному пункті. На час смерті спадкодавця відповідач у спірному будинку, де формально зареєстрована, тимчасово не проживала, утриманням будинку не займалася, спільне господарство зі спадкодавцем не вела.
Реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем не може свідчити, відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини.
Позивач просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2018 року позов задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, як рідна сестра померлого ОСОБА_4, є спадкоємцем другої черги за законом, прийняла його спадщину у встановленому порядку, а також послався на факт непроживання відповідача зі своїм батьком станом на час його смерті, врахувавши рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 липня 2016 року та зазначивши про невчинення відповідачем належних дій по прийняттю спадщини.
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 22 травня 2018 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2018 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спадкоємець першої черги ОСОБА_3 прийняла спадщину, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 22 травня 2018 року зупинено до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 . Витребувано у приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Зеленського В. В. інформацію щодо спадкоємців ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (спадкова справа № 43/2019).
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 22 травня 2018 року. Залучено правонаступника позивача ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно досліджено обставини справи та неправильно встановлено правовідносини сторін.
Заявник зазначає, що проживаючи із спадкоємцем фактично прийняла спадщину, проте через похилий вік не оформила її належним чином.
Вказує, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини не проживала із спадкодавцем.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Заяви учасників справи
У лютому 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду заяву про закриття провадження у вказаній справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 . У задоволенні заяви відмовленоухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком відповідача ОСОБА_3 та братом позивача ОСОБА_1 (а. с. 20, 71).
Померлий ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1, де також була зареєстрована та проживала позивач ОСОБА_1 .
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 липня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено.
Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 (а. с. 16-19).
Відповідно до свідоцтва про право власності житловий будинок у АДРЕСА_1 належав ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частинах на праві приватної власності кожному (а. с. 22).
Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду вказаного вище будинку містить визначені частки власників будинку: ОСОБА_4 - 1/4; ОСОБА_5 - 1/4; ОСОБА_6 - 1/4; ОСОБА_1 - 1/4 (а. с. 23-25).
Померлий ОСОБА_4 був одним із спадкоємців ОСОБА_5, своєї матері яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а. с. 101).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 червня 2016 року відомо, що власником 3/8 частки будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, підставою виникнення права власності є: свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 25 січня 2001 року, видавник: виконавчий комітет Ніжинської міської ради; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1-720, виданий 24 квітня 2003 року, видавник: Дудка Г. Я., приватний нотаріус Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області (а. с. 26).
Після смерті ОСОБА_4, його донька ОСОБА_3 20 липня 2016 року звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округуЧернігівської області (а. с. 66).
В матеріалах спадкової справи № 130/2016 приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Варава Н. П. після померлого ОСОБА_4 наявні: заява ОСОБА_3 від 20 липня 2016 року (надійшла 20 липня 2016 року) про прийняття спадщини; довідка виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 07 липня 2016 року про зареєстрованих осіб та склад сім`ї ОСОБА_4 - донька ОСОБА_3, сестра ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а. с. 66-72).
12 травня 2017 року постановою приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Савичевій Н. М. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - 3/8 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 рідного брата ОСОБА_4 - відмовлено (а. с. 100).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.