ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа №160/3512/19
провадження №К/9901/11487/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 (головуючий суддя Щербак А.А., судді Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
у справі № 160/3512/19
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якій просило визнати протиправною і скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 05.04.2019 № 501 "Про накладення штрафу на ПАТ "Дніпрогаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі № 160/3512/19 Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" в позові відмовлено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №160/3512/19 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та ухвалено нове судове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 05.04.2019 № 501 "Про накладення штрафу на ПАТ "Дніпрогаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
4. Не погодившись постановою суду апеляційної інстанції, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 й залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі № 160/3512/19 про відмову Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" в позові.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2020 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
6. 13.08.2020 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
7. У судовому засіданні 16.09.2020 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення щодо касаційної скарги та просили суд здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" є КВЕД 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
9. На адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надійшли звернення від 27.11.2018 № ГУ-8744995 ОСОБА_1, від 11.12.2018 № ГУ-88044710 ОСОБА_2, від 05.12.2018 № ДЗ-8812774 ОСОБА_3, від 02.01.2019 № АТ-8910713 Атамас О.П., від 23.11.2018 № ГЕ-8769177 Гетьман Н.М., від 29.12.2018 № ЗА-8905618 ОСОБА_4, від 11.12.2018 ОСОБА_5, від 30.12.2018 № ПИ-8906589 ОСОБА_18 без дати № ПЕ-8743753 ОСОБА_6, від 17.12.2018 б/н ОСОБА_7, від 03.12.2018 б/н ОСОБА_8, від 22.12.2018 № ТР-8883121 та № ТР-8883105 ОСОБА_9, від 26.12.2018 б/н ОСОБА_10, від 06.12.2018 № ДЯ-8817263 ОСОБА_11, від 27.12.2018 № ШЕ-8896716 ОСОБА_12, від 27.12.2018 № ФЕ-8895946 ОСОБА_13 та від 23.12.2018 № СЛ-8884510 ОСОБА_14 щодо оскарження нарахувань за природний газ та наявних тарифів.
10. У вказаних зверненнях заявники з посиланням на неправомірне врахування до об`єму природного газу коефіцієнта проведення до стандартних умов, просили надати відповідь щодо законності дій з нарахування суми сплати на 1% більше ніж фактичний та проведення перевірки ПАТ "Дніпрогаз" з порушених у листі питань.
11. Враховуючи вказані звернення, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася з листом від 04.01.2019 №80/14/7-19 до Державної регуляторної служби України та Експертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі України про надання погодження для проведення позапланової перевірки, зокрема ПАТ "Дніпрогаз".
12. Листами від 09.01.2019 №217/14/7-19 та від 18.01.2019 №610/14/7-19 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надано додаткові документи та пояснення до листа від 04.01.2019 №80/14/7-19, з проханням врахувати їх під час розгляду питання щодо проведення позапланових перевірок.
13. Державна регуляторна служба України листом від 25.02.2019 №1155/0/20-19 погодила Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проведення позапланової перевірки додержання вимог п.2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України від 09.04.2015 №329-VII "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме щодо донарахування побутовим споживачам обсягів природного газу, які враховують різницю у приведенні до стандартних умов, зокрема, в ПАТ "Дніпрогаз" відповідно до звернень гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
14. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 05.03.2019 № 314 "Про проведення позапланових перевірок ПАТ "Вінницягаз", ПАТ "Волиньгаз", ПАТ "Дніпрогаз", ПАТ "Дніпропетровськгаз", ПАТ "Житомиргаз", ПАТ "Закарпатгаз", ПАТ "Запоріжгаз", ПАТ "Івано-франківськгаз", ПАТ "Київоблгаз", ПАТ "Криворіжгаз", ПАТ "Львівгаз", ПАТ "Миколаївгаз", ПАТ "Рівнегаз", ПАТ "Сумигаз", ПАТ "Харківгаз", ПАТ "Харківміськгаз", ПАТ "Хмельницькгаз", ПАТ "Чернівцігаз", ПАТ "Чернігівгаз" щодо дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, у частині питань, необхідності перевірки яких стали підставами для здійснення цих заходів.
15. 13.03.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг видано посвідчення №126 для проведення позапланової перевірки ліцензіата Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" щодо дотримання п.2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу на строк з 25.03.2019 по 29.03.2019.
16. Управління НКРЕКП у Дніпропетровській області звернулося до ПАТ "Дніпрогаз" з запитом від 27.03.2019 № 37-20/168 про надання інформації щодо здійснення донарахування побутовим споживачам природного газу обсягів, які враховують різницю у приведенні до стандартних умов за списком, зазначеним у посвідченні про перевірку від 13.03.2019 № 126.
17. На вимогу вказаного листа ПАТ "Дніпрогаз" листом від 28.03.2019 № 49101.7-Лв-2671-0319 надано інформацію щодо фактичних обсягів розподілу природного газу, обсягів приведення до стандартних умов, обсягів природного газу, переданих постачальнику та оператору ГТС, згідно з переліком звернень громадян, зазначеним у посвідченні про перевірку від 13.03.2019 № 126.
18. У період з 25.03.2019 по 29.03.2019, відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", п.4 ч.9 ст.19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", на підставі постанови НКРЕКП від 05.03.2019 № 314 "Про проведення позапланових перевірок ПАТ "Вінницягаз", ПАТ "Волиньгаз", ПАТ "Дніпрогаз", ПАТ "Дніпропетровськгаз", ПАТ "Житомиргаз", ПАТ "Закарпатгаз", ПАТ "Запоріжгаз", ПАТ "Івано-франківськгаз", ПАТ "Київоблгаз", ПАТ "Криворіжгаз", ПАТ "Львівгаз", ПАТ "Миколаївгаз", ПАТ "Рівнегаз", ПАТ "Сумигаз", ПАТ "Харківгаз", ПАТ "Харківміськгаз", ПАТ "Хмельницькгаз", ПАТ "Чернівцігаз", ПАТ "Чернігівгаз" та звернень споживачів, ЕІС-коди яких: 56XM07A29252226U, 56ХМ07А16632209А; 56ХМ07А16632539Q; 56ХМ07А145661308; 56ХМ07А17084804R; 56ХМ07А173372998; 56ХМ07А21405105Х; 56ХМ07А19491921Р; 56ХМ07А17084206А; 56ХМ07А17568437М; 56ХМ07А18694353F; 56ХМ07А210663183; 56ХМ07А15526841S; 56ХМ07А18544891О; 56ХМ07А21147456S; 56ХМ07А219408333, з урахуванням листа Державної регуляторної служби України від 25.02.2019 № 1155/0/20-19 Управлінням НКРЕКП у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка дотримання Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" п. 2.1 гл. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 в частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.
19. За наслідками вказаної перевірки Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 29.03.2019 №119, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу щодо дотримання вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинного Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: дотримання вимог глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу.
20. Позивачем на акт від 29.03.2019 №119 подано до НКРЕКП лист від 04.04.2019 № 49104.2-Сл-2915-0419 "Щодо надання пояснення до акту позапланової перевірки".
21. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), за результатами розгляду акта від 29.03.2019 №119, прийнято постанову від 05.04.2019 № 501 "Про накладення штрафу на ПАТ "Дніпрогаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання", якою:
1) відповідно до п. 11, 12 ч. 1 ст. 17 та ст.ст. 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" накладено штраф у розмірі 850000,00 грн. на ПАТ "Дніпрогаз" за порушення п.2.1 гл. 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог гл. 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу ГРМ;
2) відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" у строк до 26.04.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачам за ЕІС-кодами 56XM07A29252226U, 56ХМ07А16632209А; 56ХМ07А16632539Q; 56ХМ07А145661308; 56ХМ07А17084804R; 56ХМ07А173372998; 56ХМ07А21405105Х; 56ХМ07А19491921Р; 56ХМ07А17084206А; 56ХМ07А17568437М; 56ХМ07А18694353F; 56ХМ07А210663183; 56ХМ07А15526841S; 56ХМ07А18544891О; 56ХМ07А21147456S; 56ХМ07А219408333 за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу;
3) у разі здійснення ПАТ "Дніпрогаз" неправомірних донарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам Публічному акціонерному товариству "Дніпрогаз" до 26.04.2019 привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.
22. Незгода Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" з постановою і стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
23. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції керувався тим, що покриття об`єктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу, а отже і стягнення додаткових витрат із побутових споживачів є безпідставним, оскільки такі витрати вже включені у тариф, що встановлений НКРЕКП. Приймаючи оскаржувану постанову від 05.04.2019 № 501 "Про накладення штрафу на ПАТ "Дніпрогаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України.
24. Суд апеляційної інстанції з висновками окружного адміністративного суду не погодився та відзначив, що відповідачем не видавалося за результатами перевірки ПАТ "Дніпрогаз" розпорядження про усунення ПАТ "Дніпрогаз" порушень вимог п. 2.1. гл. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
25. Крім того, колегія суддів врахувала те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 у справі № 640/20081/18, яке набрало законної сили 07.11.2019, визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.11.2018 № 1490 "Щодо заборони ПАТ "Дніпрогаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
26. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, у постанові взагалі відсутні спростування фактів встановлених судом першої інстанції.
27. Скаржник вказує, що як на підставу ймовірної протиправності Постанови № 501 суд апеляційної інстанції посилається на начебто порушення НКРЕКП вимог ч. 11 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зазначаючи, що НКРЕКП за наслідками розгляду Акта безпідставно прийнято постанову, якою накладено штраф, а не розпорядження про усунення порушень вимог Ліцензійних умов, що не відповідає дійсності.
28. На думку відповідача, судом апеляційної інстанції, неправильно застосовано норми матеріального права, а саме внаслідок неправильного застосування норм Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс), необґрунтовано відхилено доводи НКРЕКП, з якими погодився суд першої інстанції про те, що норма Кодексу в частині приведення природного газу до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків об`ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці, в той час як розрахунки за природний газ на сьогодні здійснюються виключно в кубічних метрах, а переведення в енергетичні одиниці має виключно інформаційний характер.
29. За твердженням скаржника, норми Кодексу щодо приведення до стандартних умов для побутових споживачів застосовується виключно при здійсненні перерахунків об`ємів природного газу з куб. м в енергетичні одиниці та надання їх побутовим споживачам інформаційно, відповідно до розділу XV Кодексу, який має назву "Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії".
Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором. Так, дана норма Типового договору розподілу не передбачає, що об`єм природного газу (м куб.) має бути приведений до стандартних умов, а навпаки, підтверджує той факт, що об`єм природного газу (м куб.) при приведенні до стандартних умов має бути одночасно переведений у енергетичні одиниці.
30. Також відповідач наголошує, що чинними нормативно-правовими актами, у тому числі Кодексом, взагалі не визначено величин коефіцієнтів приведення до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків із побутовими споживачами, а отже і такі дії операторів ГРМ є неправомірними.
При цьому, жодний нормативно-правовий акт не наділяє суб`єктів господарювання повноваженнями самостійно визначати для побутових споживачів (категорії населення) коефіцієнти, ціни або тарифи.
Відповідні витрати лише можуть бути включені до структури тарифу на розподіл природного газу, за наявності відповідного належного обґрунтування, підтвердженого належними та обґрунтованими доказами та матеріалами, які подаються на затвердження до НКРЕКП.
31. Ну думку скаржника, посилання суддів апеляційної інстанції у справі № 160/3679/19 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №640/20081/18 - є передчасним, оскільки предметом доказування у справі № 640/20081/18 (за позовом Ліцензіата до НКРЕКП - про визнання протиправною та нечинною постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1490 "Щодо заборони ПАТ "Дніпрогаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами" (далі - Постанова №1490) є визначення правомірності дій Регулятора в частині заборони АТ "Дніпрогаз", як Оператору ГРМ вчиняти дії з приведення побутовим споживачам обсягів спожитого ними природного газу до стандартних умов.
В свою чергу, предметом розгляду справи № 160/3512/19 є визначення правомірності дій АТ "Дніпрогаз", як Оператору ГРМ вчиняти дії з приведення побутовим споживачам обсягів спожитого ними природного газу до стандартних умов, оскільки Постановою № 501 НКРЕКП констатовано факт приведення побутовим споживачам використаний природний газ до стандартних умов.
Разом з тим, Постанова № 501, яка є предметом розгляду справи № 160/3512/19 була прийнята за результатами проведення позапланової перевірки дотримання позивачем Ліцензійних умов. А тому відсутні підстави стверджувати про "пов`язаність справ за предметами позовних вимог", як те зазначив суд апеляційної інстанції.
32. У відзиві на касаційну скаргу зазначено:
- доводи відповідача про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ч.4 ст.78 КАС України, є безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції було досліджено матеріали справи №160/3512/19 в сукупності з обставинами, встановленими у справі №640/20081/18;
- розпорядження Державної регуляторної служби України від 07.06.2019 №58 вказує на те, що Регулятор безпідставно притягнув до відповідальності позивача у вигляді штрафу, оскільки не дотримано порядку виявлення, фіксації та попередньої процедури для притягнення Оператора ГРМ до відповідальності. Невиконання розпорядження №58 з боку відповідача, свідчить про зловживання з боку держави, порушення прав та законних інтересів позивача, що не може залишитись поза увагою суду, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, які узгоджуються з приписами діючого законодавства;
- доводи скаржника про те, що чинними нормативно-правовими актами, у тому числі Кодексом, взагалі не визначено величин коефіцієнтів приведення до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків із побутовими споживачами, є недоведеними, оскільки глава 1 розділу XV Кодексу самостійно визначає порядок приведення об`єму газу до стандартних умов та відповідну формулу, тому відсутні перешкоди для використання визначених Методикою коефіцієнтів коригування для приведення до стандартних умов об`єму природного газу, що спожитий побутовими споживачами, адже можливість використання таких коефіцієнтів прямо передбачена п. 6 глави 1 розділу XV Кодексу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України та ухвалі Верховного Суду від 26.05.2020, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
34. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у ч. 2 ст. 2 КАС України, де зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
35. Аналіз ч.2 ст.19 Конституції України у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 2 КАС України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.