ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2020 року
м.Київ
справа №640/1305/20
адміністративне провадження №К/9901/13058/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за заявою про забезпечення позову особи, що може отримати статус позивача у справі - ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про зупинення дії індивідуального акта, провадження в якій відкрите
за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року, ухвалену у складі судді Літвінової А.В. і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, ухвалену у складі головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів Пилипенко О.Є., Беспалова О.О.,
У С Т А Н О В И В :
І. Обставини справи
1. 20 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207.
Зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 15 лютого 2020 року повідомити суд про подання відповідної позовної заяви, намір про подання якої зазначено заявником у заяві про забезпечення позову.
3. Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у випадку задоволення позовних вимог та визнання протиправним відповідного рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
4. Також суд першої інстанції зауважив, що встановлення таких заходів забезпечення адміністративного позову до вирішення судом спору у даних правовідносинах, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
5. Не погоджуючись з указаним рішенням, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва оскаржила його в апеляційному порядку.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року - без змін.
7. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку наявні прямо передбачені п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких заявник звернувся до суду з цією заявою, у визначений ним спосіб, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України.
8. Також суд апеляційної інстанції зазначив про здійснення позивачем представництва інтересів клієнтів, його участі у відповідних судових засіданнях, про єдине джерело доходу та утримання дружини і неповнолітніх дітей, і що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають предмету заявлених ним позовних вимог та не виходять за межі принципу співмірності та адекватності.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій ухваленими із порушенням вимог процесуального закону, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
10. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій принципу рівності та співрозмірності, так як задоволення заяви про забезпечення позову призвело до задоволення позовних вимог.
11. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
ІIІ. Джерела права й акти їхнього застосування
12. Статтею 150 КАС України передбачено, що Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
14. Частиною другою статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
IV. Позиція Верховного Суду
15. Суд наголошує на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
16. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.