ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/24180/15
адміністративне провадження № К/9901/24611/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/24180/15
за позовом ОСОБА_1 до Міністерство юстиції України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року, ухвалену у складі: головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Губської О.А., суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерство юстиції України (далі - відповідач) з вимогами:
1.1. визнати неправомірними дії відповідача щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 20 червня 2013 року №65656/11;
1.2. стягнути з відповідача на користь позивача 3 763,29 грн недоотриманих коштів та 100000,00 грн моральної шкоди;
1.3. зобов`язати відповідача виконати рішення Європейського суду з прав людини від 20 червня 2013 року №65656/11 у повному обсязі.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
2. Як установлено рішеннями судів попередніх інстанцій, рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Цибулько та інші проти України" від 20 червня 2013 року №65656/11 постановлено: а) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, зазначених у Додатку 2; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
3. Згідно з додатком 2 до цього рішення ЄСПЛ виконанню підлягає, зокрема, рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року, ухвалене на користь ОСОБА_1, яким:
3.1. визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації щодо здійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю та щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у меншому розмірі, ніж передбачено статтями 48 та 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
3.2. зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом України про Державний бюджет України на цей період часу, починаючи з 17 серпня 2009 року;
3.3. зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5 (п`яти) мінімальних заробітних плат з урахуванням сум, які вже були виплачені позивачу;
3.4. зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести виплату ОСОБА_1 перерахунок суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, і які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
3.5. стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.
4. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 16 липня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 38900149 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 20 червня 2013 року №65656/11.
5. Постановою державного виконавця від 18 травня 2015 року закінчено виконавче провадження з виконання вказаного рішення ЄСПЛ на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
6. Підставою для висновку про фактичне виконання у повному обсязі рішення ЄСПЛ були: платіжне доручення Міністерства юстиції України від 05 вересня 2013 року №3076 на суму у розмірі 21055,16 грн (еквівалент 2000 євро); платіжне доручення Міністерства юстиції України від 20 червня 2014 року №586 на суму у розмірі 14,60 грн - пеня за несвоєчасне виконання рішення ЄСПЛ; платіжне доручення Міністерства юстиції України від 26 вересня 2013 року №3838 на суму 500,00 грн - заборгованість за рішенням національного суду; платіжне доручення Міністерства юстиції України від 05 травня 2015 року № 338 на суму 3 205,96 грн. - заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 3050,00 грн і пеня за несвоєчасне виконання рішення у розмірі 155,96 грн.
7. Уважаючи, що відповідач не в повному обсязі виконав рішення ЄСПЛ у справі "Цибулько та інші проти України" від 20 червня 2013 року №65656/11, у частині, що його стосується, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
8.1. визнав протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення ЄСПЛ від 20 червня 2013 року №65656/11 у повному обсязі;
8.2.зобов`язав Міністерство юстиції України вчинити дії щодо виконання рішення ЄСПЛ від 20 червня 2013 року №65656/11 в повному обсязі.
8.3. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
9. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Міністерство юстиції України не вжило вичерпних заходів щодо виконання рішення ЄСПЛ у частині рішення національного суду, у зв`язку з чим воно продовжує залишатися невиконаним.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
11. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про невиконання рішення ЄСПЛ у справі "Цибулько та інші проти України" від 20 червня 2013 року №65656/11.
12. Відповідач зауважує, що відповідно до статті 49 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) контроль за виконанням рішень ЄСПЛ покладено на Комітет міністрів Ради Європи. Саме Комітет міністрів Ради Європи у спірних правовідносинах наділений повноваженнями встановлювати фактичність виконання рішень ЄСПЛ.
13. Відповідач також наполягає на тому, що він не є належним відповідачем за вимогами позивача, адже виконання рішень національного суду виходить за межі його компетенції.
14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
16. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
17. 16 лютого 2018 року касаційну скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
18. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М, Данилевич Н.А.
19. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 28 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
20. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
24. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
25. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
27. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Відповідно до частини першої статті 46 Конвенції високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення ЄСПЛ в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
29. Відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком України виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, врегульовані Законом України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон №3477-IV).
30. У розмінні статті 1 Закону №3477-IV, орган представництва - це орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень; рішення - а) остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України.
31. Статтею 2 Закону №3477-IV передбачено, що рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.
32. Згідно із статтею 3 Закону №3477-IV виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
33. Відповідно до статті 7 Закону №3477-IV протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття рішенням статусу остаточного орган представництва: