ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа №740/1933/17
адміністративне провадження №К/9901/29465/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя: Губська О.А., судді: Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі №740/1933/17 за позовом ОСОБА_1 до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ "Про судоустрій та статус суддів" (далі - Закон №2453-VІ), з урахуванням рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 на підставі поданої ним заяви 21.04.2017;
зобов`язати Ніжинське об`єднання управління пенсійного фонду України у Чернігівській області провести перерахунок у бік збільшення раніше призначеного відповідно до Закону №2453-VІ, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із збереженням 90 %, з 14.09.2016, включивши до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальну допомогу на оздоровлення, та проводити його виплату без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, за виключенням фактично проведених позивачу з 14.09.2016 виплат.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є суддею у відставці, який з 20.09.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у проведенні перерахунку грошового утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення, оскільки допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді, входить до структури останньої і при виході у відставку має враховуватись в заробітну плату для обчислення грошового утримання.
Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 20.07.2017 адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачена позивачу і з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відноситься до складу грошового утримання судді і має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 скасовано постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 20.07.2017 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пенсійний орган правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням допомоги на оздоровлення, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди. Порядок обчислення довічного грошового утримання не регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" та "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", а чітко визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів", який є спеціальним і не пов`язує розмір складових суддівської винагороди, що враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання судді із сплатою страхових внесків.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а постанову суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не повно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. З посиланням на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 20.02.2012 у справі №21-430а11 та від 06.11.2013 у справі №21-350а13, скаржник стверджує, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 27.02.2018 визначений склад суду - головуючий суддя: Бевзенко В.М., судді: Шарапа В.М., Данилевич Н.А.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 24.04.2020 визначений новий склад суду - головуючий суддя: Кашпур О.В., судді: Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2020 задоволено заяви про самовідвід суддів Кашпур О.В., Радишевської О.Р. та Уханенка С.А., а справу передано на повторний автоматизований розподіл.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 15.09.2020 визначений новий склад суду - головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Бевзенко В.М., Єзеров А.А.
Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України (у редакції Закону №2147-VIII) з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та з 20.09.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків його суддівської винагороди.
21.04.2017 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій просив врахувати до заробітної плати для його обчислення матеріальну допомогу на оздоровлення.
До заяви позивачем було додано довідку ТУ ДСА України у Чернігівській області від 19.04.2017 за № 03-36/766/-вих., згідно з якою суддівська винагорода позивача становить 28 800 грн, у тому числі: посадовий оклад - 16 000 грн, доплата за вислугу років - 12 800 грн, також у травні 2016 року у зв`язку з виходом у відставку йому була виплачена матеріальна допомога в розмірі посадового окладу - 14 500 грн.