ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 808/1486/16
адміністративне провадження № К/9901/23983/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Смоковича М.І.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 808/1486/16
за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3033 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою військової частини 3033 Національної гвардії України
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Нестеренко Л.O.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Сафронової С.В. Мельника В.В.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 06 травня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини 3033 Національної гвардії України (далі - ВЧ 3033, відповідач-1), Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ, відповідач-2), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1 визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо виконання вимог статті 11 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - закон № 2011-ХІІ) та частини другої статті 21 Закону України від 13 березня 2014 року № 876-VII "Про національну гвардію України" (далі - Закон № 876-VII);
1.2 стягнути з відповідачів (солідарно) витрати на лікування позивача в період проходження військової служби у сумі 30 204 грн 00 коп;
1.3 стягнути з відповідачів (солідарно) моральну шкоду у сумі 1000 грн 00 коп.
2. Позовні вимог ОСОБА_1 обґрунтував тим, що захворювання в нього виникло під час проходження військової служби, а отже, на нього розповсюджується норми Закону № 2011-ХІІ, згідно з якими медична допомога надається військовослужбовцям, які захворіли у період несення служби, медичними закладами держави за рахунок Міністерства оборони України. Позивач зазначив, що витратив свої кошти у розмірі 29 811, 83 грн. на купівлю ліків та необхідних медичних матеріалів, що підтверджується копіями чеків та квитанціями, однак відповідачі більше двох років ігнорують його вимоги відшкодувати понесені витрати по лікуванню.
3. Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували та зазначили, що позивачу було виплачено суму відшкодування при встановленні інвалідності 3 групи і тому інших виплат не передбачено законом, а безоплатна медична допомога буда надана йому при лікуванні його у лікарні військової частини та Комунарській ЦРЛ.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. Позивач був мобілізований на військову службу 03 квітня 2014 року, яку проходив на посаді командира 3-го взводу 11-ї стрілецької роти військової частини № 3033 Національної гвардії України. 03 квітня 2014 року він пройшов військово-лікарську комісію Шевченківського районного військового комісаріату м. Запоріжжя, згідно висновку якої він був визнаний здоровим та придатним до військової служби.
5. 10 квітня 2014 року під час проходження військової служби після сильного переохолодження позивач звернувся до медичної частини із скаргами на підвищену температуру тіла та кашіль. В лазареті в/ч йому діагностували ГРВІ та гострий бронхіт, було призначено антибіотики. Не зважаючи на це, стан здоров`я позивача погіршився, і 16 квітня 2014 року він був госпіталізований до Комунарської районної лікарні м. Запоріжжя з діагнозом "інфекційна сихикардія". Після проходження обстеження ЕХО-КО було встановлено аномалію розвитку задньої втулки мітрального клапану, виявлено серцеву недостатність та госпіталізовано до кардіологічного відділення Запорізької обласної лікарні, де позивач перебував на лікуванні з 17 квітня по 29 травня 2014 року. За цей період 12 травня 2014 року йому зробили операцію на серці з протезуванням мітрального клапану, а з 13 травня по 29 травня 2014 року він знаходився на післяопераційному лікуванні.
6. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач був направлений медичним пунктом військової частини 3033 до Запорізької центральної лікарні Комунарського району у зв`язку з тим, що поліклініка (з лікарнею) ГУ МВС України в Запорізькій області та Запорізька обласна клінічна лікарня були переповнені та військовослужбовців військової частини 3033 на лікування тимчасово не приймали.
7. Медична допомога надана позивачу в період з 17 квітня 2014 року по 29 травня 2014 року за його кошти, сума яких у відповідності до наявних в матеріалах справи чеків становить 29811 грн 83 коп.
8. 18 липня 2014 року позивач був визнаний лікарською комісією непридатним для подальшої військової служби з виключенням з військового обліку та встановленням третьої групу інвалідності.
9. 15 серпня 2014 року згідно з наказом командувача Національної гвардії України № 70 о/с позивач був звільнений у відставку Збройних сил України. Наказом командира ВЧ 3033 від 29 серпня 2014 року № 188 він був виключений із списків військової частини.
10. Згідно з довідкою МСЕК серії АВ № 0283321 від 18 серпня 2014 року ОСОБА_1 було встановлено 3-ю групу інвалідності безстроково.
11. У липні 2015 року позивач звертався із заявами до командира військової частини № 3033 та Міністерства оборони України про виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, яка була йому виплачена 21 січня 2016 року у розмірі 85260 грн.
12. 30 березня 2016 року позивач звернувся до командира військової частини № 3033 із заявою про виплату йому компенсації за придбані за свої кошти медикаменти під час проведення йому операції на серці та післяопераційного періоду у розмірі 30205 грн, в задоволенні якої йому було відмовлено.
13. Не погоджуючись з такою відмовою відповідачів у сплаті зазначеної компенсації за витрачені на лікування медичні препарати, призначені лікарями Запорізької обласної лікарні, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, частково задоволено позовні вимоги:
14.1 визнано протиправною бездіяльність ВЧ 3033 щодо невиконання вимог статті 11 Закону № 2011-ХІІ та частини другої статті 21 Закону № 876-VII;
14.2 стягнуто солідарно з Національної гвардії України та ВЧ 3033 витрати на лікування ОСОБА_1 за період проходження ним військової служби у загальному розмірі 29 811 грн 83 коп; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
15. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що одноразова грошова допомога була виплачена позивачу у зв`язку з отриманою ним в період проходження військової, за призовом під час мобілізації служби інвалідності ІІІ групи. Виплата такої одноразової грошової допомоги та відшкодування витрат на лікування позивача мають різне правове підґрунтя, а отже відповідачі у відповідності до вимог статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України" повинні були відшкодувати позивачу і витрати на лікування.
ІV. Касаційне оскарження
16. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій ВЧ 3033 подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яку зареєстровано 31 серпня 2017 року.
17. В обґрунтування касаційної скарги представник відповідача-2 зазначає, що суди попередніх інстанцій постановили стягнути кошти на придбання ліків та медичних препаратів, посилаючись на приписи статті 11 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", проте не звернули увагу, що нормами вказаної статті передбачено визначання "медична допомога", а не "ліки", "медпрепарати" та "лікарські засоби".
17.1. Додатково ВЧ 3033 зауважує, що абзацом 4 пункту 1 статті 11 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що за відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров`я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров`я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
17.2. Проте, Запорізька обласна клінічна лікарня на адресу ВЧ 3033 та ГУ НГ із актами виконаних робіт не зверталася.
17.3. Також, ВЧ 3033 звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не враховано того, що відповідно до пункту 7 статті 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
17.4.1. Так, позивачу у січні 2016 року вже була виплачена одноразову грошову допомогу за шкоду заподіяну здоров`ю, а отже вказану обставину, на думку заявника касаційної скарги, суди повинні були врахувати при постановленні рішення в цій справі.
18. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
19. 06 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Рецебуринського Ю.Й. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 808/1486/16 з Запорізького окружного адміністративного суду.
20. 04 жовтня 2017 року справа № 808/1486/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
21. До Вищого адміністративного суду України 04 жовтня 2017 року надійшло заперечення позивача на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
22. 16 лютого 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року), касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
23. 16 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого судді Гриців М.І., суддів Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 № 781/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
25. Протоколом повторного розподілу справи від 20 червня 2019 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.
26. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року прийнято зазначену справу до провадження.
27. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Рибачука А.І., суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г. задоволено заяву суддів Рибачука А.І., Бучик А.Ю. та Стеценка С.Г. про самовідвід. Відведено суддів Рибачука А.І., Бучик А.Ю. та Стеценка С.Г. від участі у розгляді касаційної скарги ВЧ 3033 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 808/1486/16.
28. Передано матеріали касаційних скарг разом із справою до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
29. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 № 175/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями.
30. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н.В., судді Данилевич Н.А., Смоковича М.І.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
31. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
32. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (у редакції на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 2011-XII), охорона здоров`я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
34.1. Турбота про збереження та зміцнення здоров`я військовослужбовців - обов`язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов`язків військової служби.
34.2. Військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров`я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
34.3. За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров`я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров`я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
35. Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
36. Згідно зі статтею 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;