ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа №496/4408/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22032/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 496/4408/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі
про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,
за касаційною скаргою Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року (у складі колегії суддів Турецької І.О., Стас Л.В., Градовського Ю.М.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі також - відповідач, Управління), в якому просила:
- визнати дії Управління щодо відмови у перерахунку їй пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - постанова КМУ № 1210) неправомірними;
- зобов`язати Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови КМУ № 1210, згідно довідки № 10-11/15-1 від 10 листопада 2015 року, виданої ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", починаючи з 17 грудня 2015 року.
В обґрунтування позову зазначено, що з 01 жовтня 1983 року позивач працювала в тресті ТОВ "Південтеплоенергомонтаж" на посаді дефектоскопіста-рентгенолога, про що є відповідний запис у трудовій книжці. З 01 липня 1986 року по 30 липня 1986 року була учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, виконувала складні та термінові роботи, а саме: дезактивацію спецодягу, дозиметричний контроль спецодягу, прибирання в санпропускнику, завантаження і перевезення "брудного спецодягу". Однак, ознайомившись з довідкою про заробітну плату вона дізналася, що їй було перераховано заробітну плату без застосування постанови ЦК КПРС, ВР СРСР, КМ СРСР, ВЦПРС за № 524-156 від 07 травня 1986 року. У зв`язку з цим, вона звернулася до ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", який є правонаступником треста "Південтеплоенергомонтаж", з заявою про перерахунок заробітної плати та видачу довідки відповідного зразка, згідно Листа Міністерства соціального захисту населення за № 01-3/244-013-2 від 27 лютого 1996 року. 10 листопада 2015 року ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" надало їй довідку про заробітну плату № 10-11/15 з підвищеною тарифною ставкою на 100% відповідно до чинного законодавства. Після цього, 17 грудня 2015 року вона звернулася до управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області за перерахунком пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до постанови КМУ № 1210, додавши відповідні документи. 18 липня 2016 року Управлінням було винесено рішення № 41 про відмову в перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що суми заробітку вказані в довідці про заробітну плату від 10 листопада 2015 року № 10-11/15 не підтверджені актом зустрічної перевірки від 15 лютого 2016 року № 46 та первинними документами. Такі дії відповідача вважає неправомірними, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 20 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено, визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 1210 неправомірними, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови КМУ № 1210 згідно довідки № 10-11/15-1 від 10 листопада 2015 року, виданої ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", починаючи з 17 грудня 2015 року, з урахуванням проведених виплат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що довідка про заробітну плату № 10-11/15-1 від 10 листопада 2015 року, яка видана на підставі первинних документів про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за роботу в зоні відчуження в розмірі 1 050,36 крб., повинна бути врахована при нарахуванні пенсії.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задоволено частково. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20 лютого 2017 року змінено, викладено абзац другий її резолютивної частини в іншій редакції: "Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії від 18 липня 2016 року № 41". Абзац 4 резолютивної частини постанови Біляївського районного суду Одеської області від 20 лютого 2017 року виключено. В іншій частині постанову Біляївського районного суду Одеської області від 20 лютого 2017 року залишено без змін.
Змінюючи абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії Управління щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії не можуть бути визнані неправомірними, оскільки ці дії без створення документа, не створюють юридичних наслідків. Юридичні наслідки створює рішення про відмову у перерахунку пенсії, про що фактично зазначає позивач і яке повинно бути предметом оскарження. З огляду на викладене, колегія суддів прийняла рішення вийти за межі позовних вимог та захистити права та інтереси позивача шляхом визнання протиправним і скасування рішення Управління про відмову у перерахунку пенсії № 41 від 18 липня 2016 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Малиновське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулося з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 496/4408/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 28 вересня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 496/4408/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 вересня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01 жовтня 1983 року по 24 вересня 1986 року працювала в тресті ТОВ "Південтеплоенергомонтаж" на посаді дефектоскопіста - рентгенолога, про що є відповідний запис у трудовій книжці.
З 01 липня 1986 року по 30 липня 1986 року позивач була учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення серії НОМЕР_1 ) та їй присвоєна 2-га група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 928476.
ОСОБА_1 з 2011 року перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII).
З 01 січня 2012 року набрала чинності Постанова КМУ № 1210, якою затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
За зверненням позивача про перерахунок заробітної плати та видачу відповідної довідки, ДП "Чорнобильське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", яке є правонаступником треста "Південтеплоенергомонтаж", видав наказ № 10-11/15-1 від 10 листопада 2015 року "Про перерахунок заробітної плати ліквідатору аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 ".
Підприємством здійснено позивачу перерахунок заробітної плати за дні її виїздів до зони відчуження в період ліквідації аварії на ЧАЕС, з 1 по 4, з 8 по 10, з 13 по 27, та 30 липня 1986 року та видано довідку про заробітну плату № 10-11/15-1, в якій вказано, що за її роботу в населених пунктах зони відчуження по дезактивації спецодягу № 2 з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року виплачена заробітна плата в сумі 1 050,36 крб.
Даний перерахунок був зроблений на підставі постанови ЦК КПРС, ВР СРСР, КМ СРСР, ВЦПРС за № 524-156 від 07 травня 1986 року "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств та установ зони Чорнобильської атомної електростанції", відповідно до якої було надано право керівникам підприємств та установ здійснювати оплату праці робітників безпосередньо зайнятих на роботі по усуненню наслідків Чорнобильської АЕС за підвищеними до 100 відсотків тарифними ставками та посадовими окладами.
17 грудня 2015 року позивач звернулася до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок її пенсії відповідно до Постанови КМУ № 1210, надавши довідку про заробітну плату № 10-11/15-1 від 10 листопада 2015 року.
На своє звернення позивач отримала відповідь від 13 січня 2016 року за № 106/Б-5 про те, що з 01 січня 2016 року їй проведено перерахунок пенсії згідно Закону № 796-ХІІ і її розмір складає 3 279,49 грн.
При цьому, перерахунок пенсії був здійснений на підставі даних про заробіток за роботу в зоні відчуження, відповідно до довідки про заробітну плату № 10-11/15-1 від 10 листопада 2015 року.
Проте, як встановлено з вказаної відповіді, Пенсійним фондом не була врахована при перерахунку пенсії заробітна плата з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року в сумі 1050,36 крб, оскільки в наданих документах виявлені розбіжності.
Так, відповідач зазначає, що у довідці № 173 від 25 листопада 1992 року вказано період роботи позивача з 01 липня 1986 року по 30 липня 1986 року та місце здійснення робіт - Чорнобильська АЕС, м. Прип`ять.
Натомість у довідці про заробітну плату № 10-11/15-1 від 10 листопада 2015 року період роботи зазначений з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року, у таблиці 1 (розрахункова частина) зазначено 23 дні, без уточнення місця здійснення робіт по ліквідації наслідків аварії, згідно розрахунку ДП "Чорнобильське монтажне управління" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" період перебування в зоні відчуження складає 12 днів.
Для уточнення періоду перебування в зоні відчуження, відповідачем направлено запит № 62/03 від 05 січня 2016 року до управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області для проведення зустрічної перевірки підстав видачі довідки про заробітну плату № 10-11/15-1 від 10 листопада 2015 року.
15 лютого 2016 року управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області склало акт зустрічної перевірки підстав видачі вказаної довідки за №46.
Даним актом встановлено, що відповідно до книги наказів за 1986 рік позивач була відкомандирована дефектоскопістом на 60 днів у зону ЧАЕС.
У робочих нарядах за липень 1986 року вказано, що позивач працювала з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року на роботах по дезактивації спецодягу здійснювала дозиметричний контроль спецодягу, що підтверджується копіями відомостей, наказу та копіями нарядів №№ 11, 12.
Ураховуючи, що даний акт не підтвердив нарахування заробітної плати за спірний період, 18 липня 2016 року Пенсійним фондом винесено рішення № 41 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси зазначено, що Управління не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки своїми діями воно не порушувало прав позивача, а діяло на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства. Управлінням, у межах повноважень було здійснено перевірку підстав видачі довідки № 10-11/15-1, яку надала позивач, проте за результатами такої перевірки вказані у довідці суми заробітку не підтвердилися первинними документами.
Від учасників справи відзиву або заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.
Згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Відповідно до частини першої статті 24 Основного Закону України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод та не виключає можливості законодавця при регулюванні питань соціального забезпечення встановлювати певні відмінності щодо обсягу такого забезпечення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що "відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов`язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров`я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров`я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави".
У Рішенні від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 Конституційний Суд України також звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків. Такі гарантії, пільги та компенсації є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку. Пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України. Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов`язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 міститься висновок, згідно з яким, аналіз положень, зокрема, статті 16 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту; за Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом №796-XII.
Згідно зі статтею 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.